ВІДВАЖНИЙ ВАТАЖОК Десь наприкінці XVI-XVII ст. Запорізька Січ стала добре укріпленою при кордонною фортецею України. Саме на той час серед запорожців з'явився ще нікому невідомий Петро Конашевич Сагайдачний. Про нього знали тільки те, що він раніше служив у одного київського магната та що був дуже освіченою людиною.
Уперше ім'я Сагайдачного набуло популярності 1605 року після морсько го походу козаків на турецьку форте цю Варну. У тій битві він відзначився хоробрістю. А наступний похід на Ка фу - найголовніший невільничий ринок – закріпив за ним славу здібного й відважного козацького ватажка. Кільканадцять тисяч невільників, яких Сагайдачний зі своїми козаками визволив з турецької каторги, роз Пам'ятник Сагайдачному в Києві несли славу про нього по всій Україні.
Навесні 1614 року Сагайдачний почав готуватися до походу на Синоп велике місто Анатолії. Козаки заходилися будувати нові човни, які були близько 20 метрів завдовжки. На них ставили щоглу й напинали вітрила. До бортів кріпили пристосування на десять або й більше весел. А по боках для більшої стійкості корою з липи прив'язували снопи очерету. Оце й була знаменита козацька чайка.
...На третій день, подолавши розбурхане море, чайки дісталися до Анатолії. Турецька сторожа не помітила запорожців, бо ж українські човни лише на півтора метра виступали над водою. Зате високі й великі турецькі галери, що стояли в гавані, було добре видно здалека. Побачивши їх, козаки зараз же спустили на чайках вітрила, щоб вороги не виявили їх завчасно. Коли темрява оповила море, козаки підпливли до галер ближче. Сагайдачний дав сигнал до штурму.
Сміливість і блискавичність, з якими запорожці взяли Синоп, вразили сучасників, а Сагайдачний зажив такої слави серед козацьк війська, якої доти не мав жодний отаман. Ніколи перед тим запорожці не мали такої сили, як за гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
тут нужно виписати засоби міжнародного зв'язку, до іть будь ласка...
Українська мова 9 клас
Одного разу мені закортіло піти у гори.Я взяла з собою все необхідне-подушку,палатку,ковдру,телефон,фотоапарат...Але сумка виявилася занадто важкою.Та я не могла залишити телефон і фотоапарат.Вигідніше було залишити ковдру.І сумка стала надто легше.Ми вирушили вгору.Високо у горах мені стало холодно. та я залишила разом із ковдрою свою теплу куртку.А коли на землю стали спускатися сутінки стало ще гірше... Ми розпалили багаття,поставили палатки...Прийшов час лягати спати.Я залізла у палатку але не взяла ковдру!Спати на твердій землі було не дуже приемно...На наступний день ми почали спускатися вниз.Пішов дощ...Парасолька не влазила у сумку навіть тоді коли я виклала ковдру.Прийшлося бігти під дощем...Коли ми нарешті прийшли додому я з полегшенням зітхнула...Ось така нещаслива поїздка у гори сталася зі мною одного разу.