Твір-опис природи в художньому стилі На луках. Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, Жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…
Дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. І я ніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує цим казковим світом під назвою Природа.
Ліс узимку. Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.
Мне очень нравится ранняя осень. Это золотая пора.Деревья ми впитываются в разноцветное листочки.Солнышко отдает последнее тепло. Земля тихо и сладко засыпает под прощальный шум птиц. С каждым днем покрываясь все теплым одеялом листочков. Я люблю осенний ветер, разносит по всему городу аромат осенних цветов.
Еще мне нравится ходить по опавшей листве, слушать его шелест. Также охотно собираю букеты из разноцветных осенних листьев.
Это время года очень яркая.
С каждым днем все холоднее и холоднее, желтеет листва и не торопясь опадает, что его кто-то приклеил к дереву. Не люблю осень, потому что она всегда говорит, что надо учиться, ходить в школу и делать уроки. Не стоит давать, что это время года совсем мне не подобаеться.Ни, в это время очень много положительных моментов, например, осенью мое день рождения. Осень - необычная пора, сколько она дарит подарков для нас, очень много, а какие же они вкусные! Глаза разбегаются от обилия цветов осени: и красный, и желтый, оранжевый, коричневый. Идешь по улице и любуешься красотой и так любо-дорого становится в душе. Пришла осень! Мое любимое время года!
Мени очень нравится осинь.тому что там желтая, красный листя.а еще там засыпана листьями дорога.я с друзьями по дорижкам хожу.я люблю осина.
33 літери
Объяснение: