На леваді розквітла кульбабка. Це справжнє маленьке диво. Рано
вранці розтуляє вона своє жовтеньке вічко і вітається із сонечком. Та
вона й сама наче сонечко що сховалося серед зелених вирізьблених
листочків. Дівчата плетуть віночки прикрашають себе золотавим сяйвом.
Ось знову на подвір'ї розцвів бузок. Щоранку збігаються діти до
духмяного куща і розшукують п'ятипелюсткову квіточку. Де ж
сховалося їхнє «щастячко»? Кожному кортить знайти його на квітучій
бузковій гілочці. Та ось нарешті й довгождана пятірочка.
Знайшов! Щастя знайшов! — дзвінко вигукує хтось із них. І світяться'
радістю обличчя хлоп'ят.
Для щастя іноді так небагато треба.
Правопис вигуків
Через дефіс---вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ай-ай-ай, а-а-а, ну-ну, о-го-го, агов-гов-гов, ха-ха-ха, киць-киць, ш-ш-ш, ку-ку, му-у-у, ня-а-ав, ф’ю-у-у. Через дефіс пишуться: їй-богу, їй-бо, їй-право, ану-ну.
Разомвигуки, що не передають повторюваних чи протяжних звуків пишуться разом: леле, лелечко, цитьте, овва, кукуріку, кудкудак, бух, тарах, бабах тощо. Увага! Якщо потрібно передати протяжність, то й ці вигуки пишуться через дефіс: тара-а-а-ах, бу-у-ух, баба-а-а-х, кудкуда-а-а-ак.
ОкремоУсі складові частини пишуться окремо у вигуках: до побачення, будь ласка, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так тощо.
Розділові знаки при вигуках
Вигуки в реченні відокремлюють комами: Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені.
Коли вигук на початку речення вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а перше слово після нього пишеться з великої букви: Ах!
Объяснение:
