Объяснение:
- Привіт, Оленко!
- Привіт, Катю!
напиши там як справи і таке шось..
потім починай:
- ТИ вже думала над тим, ким хочеш стати в майбутньому?
- Так, останній час, я часто про це думаю. А ти?
- Звичайно, я вже обираю професію, оскільки скоро я закінчую школу і мені треба вирішувати свій життєвий шлях.
- І які в тебе варінти? Ким хочеш стати? Що робиш длядосягнення мети?
- Я почала дуже сумлінно вчити іноземні мови, моя мрія стати перекладачем.
- Це похвально, вивчення іноземних мов займає багато часу та терпіння
- Згодна з тобою. А яка твоя майбутня професія?
- Моя мама працю лікарем вже протягом 20 років, тож я хочу продовжити сімейну традицію
я проживаю у селі великі бірки, майже на його окраїні, на вулиці євгена коновальця.вона не дуже довга, проте широка. у кінці вулиці — сільський стадіон. біля нього — пасовище, на якому випасають худобу.вулиця є. коновальця дуже гарна у будь-яку пору року. влітку вона буяє зеленавістю високих тополь, які ростуть по обидва боки вулиці. коли ввечері йдеш вулицею, тебе дивні пахощі з кожного городу. ніякі французькі парфуми не зрівняються із запахами городніх квітів! восени моя вулиця барвиста. цвітуть чорнобривці, майори, айстри, хризантеми. цієї пори вона пахне квітами і димом від спаленого листя та бадилля.але найбільше я люблю свою вулицю взимку. все навколо біле-біле. снігові шапки на хатах та деревах, сніговий килим на землі творять казкове диво. взимку вулиця пуста: ні людей, ні худоби, ні птиці. лише поодинокі перехожі та галасливі діти будять сільську тишу.на нашій вулиці немає громадських споруд, лише одноповерхові будинки.раніше я жалкувала, що не живу у місті в багатоповерховому будинку. але зараз розумію, що мешканці нашої вулиці — багаті люди, адже ми маємо власні садиби.єдине, що хотіла б змінити на своїй вулиці, — обладнати сучасний стадіон і збудувати невеликий кінотеатр.коли виросту, здобуду освіту, обов'язково докладу зусиль, аби мрія збулася, бо я дуже люблю свою вулицю.
