Вправа 1. Прочитайте прислів’я та приказки, поясніть їхнє значення. Знайдіть займенники, визначте їхній розряд за значенням.
1. Хто учиться, а хто й мучиться. 2. На свій аршин не міряй. 3. Не годуй мене тим, чого я
не їм. 4. У нього ума палата. 5. Брат мій, а розум у нього свій. 6. Той дає раду, як знає правду.
7. Він сам собі вільний козак. 8. Чий корінь, того й плід. 9. Уся твоя пісня на один лад. 10. Ти
йому слово, а він тобі десять (З кн. «Народна мудрість Слобожанщини»).
Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим".
Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів.
Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни.
Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/.
Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою. Ще в "Літописі Руському" відзначалось, що Руська земля є великою і багатою, щедрою і красивою