1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: Б) відокремленими.
2. Відокремлюються: А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом: В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням: В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням: Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою: Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком: Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). – Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. І була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. Завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. Фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. Але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. Наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. Але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. Фіалка вмирала. Вона не знала чому, кого біля неї нема? Глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. І тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. Рослина звала її, звала, а вона не приходила. Квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. Однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. Як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. Більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. Що маючи дружбу, ти маєш все.
Б) відокремленими.
2. Відокремлюються:
А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом:
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням:
В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою:
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком:
Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –
Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
10. Синтаксичний розбір речення.
|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.