Якщо прості речення в складному рівноправні, незалежні одне від одною, то вони з’єднуються сурядним зв’язком. У цих реченнях від одного простого речення до другого не можна поставити питання, жодне з цих простих речень не є складником іншого. Такі складні речення називаються сурядними:
Пишнобарвними квітками рясно всіяні путі, і над вільними ланами грають сурми золоті (В. Сосюра).
Якщо одне просте речення в складному підпорядковується другому, пояснює чи доповнює його, то такі речення, з’єднуються підрядним зв’язком:
Слава народу (якому?), що йде у віках велетня сміливим кроком (М. Рильський). У складних реченнях з підрядним зв’язком від одного простого речення до другого можна поставити запитання.
Залежно від поєднання простих речень у складному розрізняють такі основні види складних речень: складні сполучникові речення та складні безсполучникові речення. У перших прості речення поєднані в одне ціле за до сполучників, сполучних слів та інтонації, а в других основним засобом зв’язку виступає інтонація.
