В природі все тісно пов'язано між собою. Людина теж частка природи і також пов'язана з землею, ріками, повітрям і всім живим. Діяльність людини впливає на навколишнє середовище. І чим більше розвинута промисловість і взагалі суспільство, тим більше цей вплив. Ми всі чули вислів: «Дерева — то легені землі». Чому? Бо вони виробляють необхідний всьому живому кисень. І тому треба берегти ті «легені», висаджувати нові дерева. В нашому степовому краї дерева до того ж захищають нас від степових вітрів — так званих суховіїв. У 1970 році наше місто Донецьк отримало від ЮНЕСКО звання кращого молодого промислового міста: таким воно було розвиненим і водночас зеленим. Хотілося б, щоб воно і надалі носило це почесне звання. Багато шкоди наносять довкіллю ті, хто винищують дерева, кущі, залишають в лісах сміття, залишають вогнища. Сучасне сміття — поліетиленові пакети, пляшки, які дуже довго розкладаються і отруюють довкілля. Консервні бляшанки можуть поранити лісову звірину. Отже, берегти природу треба всім нам, не забувати, що ми — її невід'ємна частина. І коли наносимо шкоду довкіллю, наносимо шкоду собі.Я вважаю, що берегти природу — обов'язок кожного і мій теж. Разом з однокласниками ми висадили біля школи нові дерева замість старих, які вирубали. Коли я буваю в лісі, ніколи не залишаю там сміття сам і іншим раджу прибирати. Я хочу, щоб моя держава і вся наша планета мала зелені ліси, чисті ріки, свіже повітря.
Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.
