Збирач слів на ім'я Володимир Іванович Даль - колоритна постать в історії російської культури. З Україною він пов'язаний не лише місцем народження, а й тісним знайомством з видатними українцями. Батько Володимира, датчанин за походженням, окрім мовознавця був богословом і медиком. прийнявши російське підданство, він зробився справжнім російським патріотом.
Якось мати запитала, чи не хоче він стати перекладачем. Він відповів, що не хоче увесь час шукати слова, хоча знав 12 мові розумів тюркські.
В. Даль почав свою кар'єру на флоті, але згодом, здобувши медичну освіту, служив військовим лікарем. Влітку 1944 року Володимир Даль разом із Євгеном Гребінкою - українським поетом подорожували Україною.
У листі до дружини він писав, що із задоволенням знову заговорив цією чудесною мовою, живою та колоритною.
Борючись проти засилля запозичених та книжних слів, Даль обстоював реформу літературної мови, засновану на народній основі. Окрім слів, приказок, пісень і казок, Даль збирав народні картини. Його колекція була найкращою в тодішній Росії. За життя Даль був знаний як письменник.
Відповідь:
У наш час стали дуже розповсюджені соціальні мережі, за до яких люди можуть спілкуватися один з одним на відстані, при цьому не будучи знайомими особисто. Кількість цих мереж збільшується з кожним роком, також збільшуються і розширюються можливості таких веб-сайтів: можливість спілкуватися за до веб-камер, мікрофону.
Та все ж таки я вважаю, що Інтернет не може повністю замінити живе спілкування. Бо ми потребуємо присутності людей поряд, хочемо відчувати людину, її емоції, почуття. А чи можна це відчути через Інтернет? Ні. Адже, не маючи змоги спілкуватися з людиною «вживу» ми не зможемо зрозуміти, пізнати її повністю.
Але, з іншого боку, деяким людям простіше спілкуватися через Інтернет. Вони знаходять у цьому шлях до спілкування з людьми, адже соромляться себе реального. Такі люди часто живуть віртуальним життям. Деякі навіть створюють себе нового, змінюючи долю, звички, фото… Вони стають такими, якому не можуть бути в реальному житті. На мою думку, такі люди просто бояться бути «відкинутими» в реальному житті, вони бояться відкриватися іншим, бояться образ оточуючих та їхньої зневаги.
Отже, я вважаю, не слід занадто захоплюватися віртуальним життям. Воно, звичайно, цікаве і захоплююче, але ніколи не замінить дійсності.
Пояснення:
ряст-не пишемо апостроф,бо буква Я змяхчує букву Р