Олександрія - державний дендрологічний парк Національної Академії наук України. Парк був збудований О.Браницькою (Олександра) в честь князя Григорія Потьомкіна. Графиня була вольовою та цілеспрямованою жінкою, часто подорожувала і могла вирішувати питання з керівництва. Саме парки європейських столиць надихнули Олександру створити щось таке ж вишукане у своїй резиденції, а пам'ятаючи все, що зробив для їхньої сім'ї Г.Потьомкін вона вирішила щей таким чином вшанувати його пам'ять. Крім всього цього в парку мав бути побудований його мавзолей, який би розповідав про життя князя. Автором плану забудови парку став французький архітектор. В основу були закладені паркові композиції використовуючи існуючий ландшафт території. Багато рослин завозили з країн Європи і підлаштовували під насадження. Після занепаду влади Браницьких та відмінення кріпацтва, робота над на парком уповільнилась і лише після війни, в 1946 році, коли парк було передано Нац академії наук відновився його розквіт. Взагалі це дуже чудовий парк. Я не раз в ньому бував і з впевненістю можу сказати, що це одна з культурних, природних та історичних пам'яток України. В кожні пори року парк прекрасний по-своєму. Взимку зачує тиша і білосніжні покривала снігу, весною все розквітає та зеленіє, влітку можна чудово провести час між заквітчаних дерев чи полян, а восени - опиняєшся в іншому світі, бо різноманітні барви листя прикрашають кожну доріжку. Взагалі наша Україна дуже гарна, але всьому потрібен догляд. Люди, будьте ближчі до природи, не дозволяйте собі смітити та ламати щось, до ть нашій Батьківщині стати трішки прекраснішою
Скласти продовження уривку із тексту, використовуючи займенники, пропоную так: Поданий текст⇒ Які дивовижні звуки нашої рідної мови! Які вони мелодійні й милозвучні! Кожен звук її ніби малює собою цілу картину. Він створює свої шедеври не тільки в нашій мові, а й у голосах природи. Продовження⇒ Наша рідна мова - це душа народу. Вона велична та красива. Нею пишуть гарні твори видатні майстри слова, розмовляє та висловлює думки цілий народ! Тож давайте плекати та оберігати нашу перлину - мову солов'їну. Займенники⇒ наша, вона, нею, нашу.
[леиле́ка], [кал'ина], [пшеини́ц`а], [ба́т`к’іўшчиена],[д'иржава],[пр'из'ид'энт],[криени́ц`а],[деипута́т],[ки́йіў]
Объяснение:
Надеюсь