1)
(1)Перекопська рівнина, цей Український Техас, починається за
Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться уздовж ріки з
південного заходу; на півдні Чорне море і Джарилгацька затока, і саме
місто Перекоп на вузькому суходолі, що завжди правив за ворота до
Криму. (2)Рівна, безмежна просторінь як на масштаби двох людських ніг, гола рівнина без кінця-краю, без ріки, без дерева; сонце велике й пекуче котиться на небі й поринає за землю, мов за морську поверхню; небо не Синє, як за Дніпром, а кольору ніжно-блакитних перських шовків. (3)Степом можна йти безвісти й лягти на землю, прикласти вухо до землі - то тільки вмій прислухатися шумить і гомонить, а коли лягти горілиць і вдивитися у глибоке небо, де пливуть хмарки по синьому повітрі, тоді здається, що сам летиш, одірвавшись від землі й вернувшись на землю, бачиш, скільки живих друзів в тебе в степу. (4)І жайворонок, що загубився в небі, і орел, що повис на вітрі, ледве ворушачи кінчиками крил, чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть, ховрашок свистить, цвіркунці без упину пиляють у свої скрипки, наче сільський швець на весіллі...(За Ю. Яновським).
(ніби без помилок)
2)горілиць - ниць
у слова кленів родовий відмінок