Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчилися у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся. Очі радіють, душа радіє.Радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. А набравши, одна, друга зриваються з квітів, — і ніби золоті шнурочки простяглися в повітрі, мчать бджілки до своїх хаток-вуликів. Швидко треба скласти солодкий прозорий мед у стільники і повернутись за новою маленькою порцією меду.Адже це перший весняний щедрий взяток. Поспішати треба!Здається, тихо гудуть розквітлі дерева, коли бджоли, джмелі, якісь мушки кружляють над деревами. Навіть метелики пурхають між квітами.А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки і сила-силенна вже справжніх весняних квітів.Недаром же цей місяць зветься — квітень.І все на світі ожива,радіє все,бо це весна...
Берегти книгу - берегти ліс. Часто можна почути: моя книжка, я її господар, отже роблю з нею все, що забажається. Або: купив на свої гроші, отже і роблю, що хочу. Але чи правильно це? Чи не варто згадати, що таке книга та яка її справжня цінність у людському житті? Так, книжки у нас тепер ніхто не переписує вручну. Їх друкують на новітніх верстатах на хорошому якісному білому папері та прикрашають кольоровими ілюстраціями. Подивись на будь-який свій підручник. Не буде пербільшенням сказати, що це справжній витвір мистецтва. А скільки людей зробили його таким?! Якщо згадати, що саме деревину використовують для виготовлення паперу, то розумієш, що ці дерева могли б бути окрасою та легенями нашої планети. Адже дерев залишаться усе менше та менше, і це вже принесло негативні наслідки для людства. Тому берегти книгу необхідно з усіх міркувань. Вона може прислужитися ще не одному поколінню.
