Хто не знає свого минулого, той не знає свого майбутнього.
Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.
Я - син землі, що робить хліб і мрію.
Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються.
Не зупиняйся, мить, бо ти прекрасна лише у русі, у живій плавбі.
У того, хто працює і знає мету своєї праці, завжди буде життя змістовне і повноцінне.
Човни у пристанях, і згорнуто вітрила.
Метушня слабким притаманна, безголосим власний галас.
Підкреслено підмети, виділено присудки.
Відповідь:
Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську академію.
У подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустелі просто неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
Майже весь другий том присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон.
Пояснення: