1. Звірина, як і птаство, так поховалася, ніби її ніколи не водилося в лісі. (Василь Шкляр).
2. Вона, ніби вітер, що крутить вітряки наших розумів, але її у ярмо не впрягти. (Валерій Шевчук).
3. Головне, щоб зараз ніхто не дізнався, аби не була звістка про наше кохання для них, як сніг на голову. (Світлана Талан).
4. Ти ,як завжди, знайшов найкращі слова, щоб вселити в мою душу радість таємничої стежки вічного пошуку. (Олесь Бердник).
5. Ніхто не виглядав її так, як вони, ніхто не любив її дужче за них. (Василь Шкляр).
6. Я три тижні був, як на голках. (Олесь Бердник).
Кликало() і вимахувало(===) привітно(_._._) рукою(_ _ _ _): «Ну ж бо, сміливіше(_._._). Я(___) чекаю(===) на вас(_ _ _)! Уявляєш(===) собі(_ _ _)? — казав(===) Митько(___). — Ліс(___). А в лісі(_._._) озеро(===). А на березі(_._._) Курінь(===). А в курені(_._._) – ми(===). А поруч(_._._) багаття(===). І казанок(___) із юшкою(_ _ _). І роби(==) собі(_ _ _), що хочеш(===). Хоч на голові(_._._) стій(===). А кругом(_._._) – ні душі(===) (Я. Стельмах). 2. Море(__) спить(===). Точнісінько(_._._), як людина(_ _ _). Високо(_._._) здіймає(===) груди(_ _ _), схро- пує(===) сонно(_._._), ліниво(_._._)... 3. Ох і очеретяна(хвилястою) ж річка(===) Оскіл(===)! Ох і рибна(==) ж вона(___)! А яка вода(===) в Оскалі(_._._)! Лагідна(хвилястою), ласкава(хвилястою), м'яко-шовкова(хвилястою)! (Остап Вишня).