Ця зима дивовижна. Я коли подивився в вікно побачив що сніг укрив усе. Землю, поля, дерева, будинки. Діти ліплять снігові баби, будують снігові форти.Я теж хочу на вулицю!
Одного разу дівчинка знайшла поранену пташку .Це був остайній тиждень осені . У дівчинки була дуже добра душа , вона вирішила забрати пташку додому. Пройшов день , другий , пташці ставало краще та й краще . Коли дівчинка пішла в магазин пташка мов промовила : - Дякую, ти так про мене піклувалась , але мені потрібно летіти! Тоді ще й було відчинене віконце , пташка вилетіла та й побачила , що на дворі скоро зима. Їй потрібно ще набрати їжі , знайти житло. І от вона побачила горобину , ніхто не забрав ще її плід. От і пташка вирішила літати туди кожен день і там снідати , обідати , вечеряти. Одного дня пташці почулось ніби горобина сказала - Привіт , давай дружити! - Давай , - відповіла пташка
Вже холодно навулиці! Пташам було нічого іси , та зібрались вони усі разом щоб полетіти шукати іжу. Летіли ,летіли прилетіли до людей. А люди сказали що й самім нічого істи! Прлетіли вони далі. Та бачать собака йде. Підлітіли вони до собаки, та спрашують його:- Доброо дня собако, чи не ви нам у біді? - У якій ще біді?- говорить собака,- якщо ви говрите про іжу,то в мене теж така біда! Нічого робити полетіли они далі . І тут диво! Стоіть перед ними красива, червона горобина! І говорить пташкам : - підлтайте пригощайтеся! В мене іжі н всіх вистачить! З того часу пташки знають до кого зимою звертатися!
Ця зима дивовижна. Я коли подивився в вікно побачив що сніг укрив усе. Землю, поля, дерева, будинки. Діти ліплять снігові баби, будують снігові форти.Я теж хочу на вулицю!