краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум)
як на мене, то це прислів'я дуже справедливе. спробую довести. цього року я став учнем середньої школи. а раніше навчався у початковій школі. так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. стільки нових предметів, стільки іх завдань! і я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! мої батьки цілий день на роботі. я приходив зі школи (вона поруч із нашим домом), їв, грав на комп'ютері. а коли батьки цікавились моїм навчанням, казав, що все добре, що є завдання я вже зробив. вечір минав мирно і спокійно. мені навіть дозволяли гуляти із сашком — моїм другом і сусідом.
спочатку моє велике ледарство, як-то кажуть, сходило з рук. але так не могло довго тривати. після батьківських зборів мама прийшла засмучена і мало не плакала. мені стало жаль її і я вирішив узятися за розум. проте виявилось, що я багато пропустив і багато чого не розумію. "так, — сказала мама. — краще маленька справа, ніж велике ледарство." і мені першого разу виконати все є завдання. як же я здивувався, коли наступного дня отримав хороші оцінки. виявилось, що я здібний.
отже, навіть найменша справа краща за велике ледарство. тепер я намагаюсь не ухилятися від уроків. а то як би не довелось продовжити контракт із 5 класом ще на рік!
- Привіт, Якове, я рада тебе бачити!
- Добрий день, матусю.
Я хочу тобі де що розповісти!
- Я уважно слухаю.
- Сьогодні Евгенія Андріївна говорила про наші щедрівки - українські! Вони такі гарні, але я не можу зрозуміти, хто оце все вигадав?
- Ну слухай, сину. Деякі щедрівки створив народ, наші пра-пра-пра-пра-пра бабусі й дідусі.
- Тобто мої пра-пра-пра родичі розмовляли з птахами?
- С чого ти взяв?
- В одній щедрівці ластівка кликала господаря...
- Якове, це все вигадки, які робили великі справи у ті часи.