якби я була призедентом,я б зробила щоб усім було добре жити!по перше я б зробила життя без грабіжників і бандитів!по друге всі добре знають що в країні на сьогоднішній день криза я зробилю так що ї кризи як і не було!також є така проблема з парками для відпочинку,та для дітей,та місцев для катання на роликів,на скейтів і так далі!люди б цих всих проблем ніколи не побачели і не чули я к би ч була призедентом!
Що стосується мене, то я людина, яка може бути захоплена не тільки одним видом музики. Музика, яку я слухаю, зазвичай залежить від мого мінливого настрою. У мене може бути різний настрій протягом дня. Музика дуже важлива в моєму житті. Вона завжди може поліпшити мій поганий настрій. Прослуховування музики приносить мені величезне задоволення. Коли я сумна, то я люблю слухати повільні, спокійні і красиві мелодії.
Я закриваю очі і мрію, я відчуваю, що мене тут немає, і я дуже далеко від нашої планети. Мої мрії повністю розпадаються в моїх улюблених мелодіях. Це незабутні моменти.
Объяснение:
Как то так.
Відповідь:
Пояснення:Чи зможуть з часом селфі замінити родинні фото? Можливо, навіть, дуже скоро. Час йде, мода змінюється увесь час. Коли тільки було створено фотоапарат, в середині ХІХ століття, фото були розкішшю та рідкістю, а картини – “традиційним” зображенням сім’ї. Потім фотоапарат став звичним предметом у родині. Створювали фотоальбоми, в яких було багато різних фото кожного з її членів. Це було сучасно та модно. Як і зараз. Але мистецтво фотографії не стяло на місці та постійно рухалося вперед. Нині більшість фото зберігається на комп’ютерах та телефонах, а роздруковані фото в фотоальбомах вже стають рідкістю. В цьому і проблема. Цифрові фотографії не матеріальні, вони не мають тієї душі, яка зберігається в старих знімках, потертих від частого носіння в задніх кишенях. Якщо ти “загубиш” фотографію на своєму пристрої, ти можеш почати турбуватися, але завжди б її повернути. Через це ти перестаєш цінувати фото як щось єдине і щось дорогоцінне
Якщо людину змалку будуть привчати до сімейного виховання, то селфі не зможуть повністю замінити родинні фото. Адже селфі – це, для початку, фото самого себе. Ти робиш фото, в кадрі якого, згідно правилу, знаходиться лише твоє обличчя, і це, можливо, навіть розвиває самозакоханість, що не є найкращим виходом для майбутнього людини взагалі. Яка мова може йти про знімки сім’ї, коли, припустимо, підліток бажає робити лише фото свого гарненького личка.
В більшості випадків селфі не роблять просто так. Для них спеціально фарбуються, вбираються і намагаються показати себе якомога привабливішим, часом навіть роблять з себе зовсім іншу людину, вбиваючи в собі всю унікальність особистості. Випадкові і спонтанні фото, які переважали в минулому, розкривали людей такими, якими вони були і є. На них людина жива, невдавана.
Справжнім президентом можна вважати лише ту людину, у якого розум, серце і душа цілком належать народу, на благо якого він служить. Главою держави, на мій погляд, бути нелегко. Для цього потрібно бути людиною цілеспрямованою, сильним духом, який вміє організувати і повести за собою людей. Існує думка, що робота президента порівняно легка. Але я вважаю, що це зовсім не так. Адже від рішення того чи іншого питання залежить доля держави і його співгромадян. Якщо б я вирішила стати главою нашої держави, то в першу чергу зайнялася б самовдосконаленням. Адже якщо я не буду вірити в себе, то як же мені повірять люди? Припустимо, люди повірили в мене, вирішили, що саме я зможу втілити їх ідеї і мрії в реальність. І ось я глава країни! Я повинна дати клятву сотням і тисячам людей, які довірили мені свою долю. На душі моєї радість і захват! Саме в цей момент хочеться «переробити» весь світ по-своєму, зробити неможливе можливим. Фантазії фантазіями. А хотілося б сказати і про серйозне. Кожен рік парламентом нашої країни приймається безліч законів, але життя в нашій країні складається не дуже благополучно. Наприклад, житлово-комунальний питання. Населення деяких міст зимує в холодних квартирах з крижаними батареями. Так бути не повинно! Я зробила б усе, щоб забезпечити порядок у сфері житлово-комунальних послуг. Краще вести результативну боротьбу з хабарництвом, намагатися підвищити стипендію студентам, збільшити дитячу до знизити рівень безробіття в малих і середніх містах нашої країни, поліпшити умови служби в армії. Отже, і на федеральному, і на регіональному, і на муніципальному рівнях керівникам слід працювати так, щоб люди відчували результати їх праці.