1. Укажіть правильне твердження.(0,5б)
Б. Узагальнююче слово може знаходитися перед однорідними членами речення і після них.
2. Укажіть речення з однорідними членами.(0,5б)
Б. Шептало перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь.
3. Укажіть правильний варіант характеристики зв’язку між однорідними членами. (0,5б)
Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочарями та будяками.
В. змішаний
4. Укажіть речення, що містить кілька рядів однорідних членів речення. (0,5б)
Б. Жеребець пирхнув, хвицьнув копитами землю і звично, радо понісся скоком по колу.
5. Укажіть речення з однорідними присудками.(0,5б)
А. Тигристе кошеня випірнуло з щілини в паркані, примружилося, згорнулося пухнастим клубком.
6. Укажіть речення, в якому однорідні члени поєднуються протиставними сполучниками.(0,5б)
Б. У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів найяскравіше.
7. Укажіть речення, у якому перед узагальнювальним словом ставиться тире (розділові знаки пропущено) (1б)
В. Гомін різноплемінних мов калейдоскоп облич паркий подих тропіків і гул Атлантики - все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег.
8. Укажіть речення з однорідними означеннями (окремі розділові знаки пропущено) (1б)
В. День був літній, спекотний.
9. Укажіть речення з неоднорідними означеннями ( окремі розділові знаки пропущено) (1б)
Б. Коло хат зеленіють густі старі садки.
10. Виконайте синтаксичний розбір запропонованого речення.(1,5б)
На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки, аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати. - Речення складне, складнопідрядне, з сполучниковим зв"язком. Головна частина: На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки; підрядна частина: аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати.
На (прийм.) скаженій (прикм.,означ.) швидкості (імен., додат.) мотоцикл (імен., підм.) перескакує (дієсл., прис.) солончаки (імен., додат.) та (спол.) видолинки (імен., додат.), аж поки (спол.), спинившись (дієприсл., обстав.) серед (прийм.) зарослих (прикм., означ.) молочарями (імен., додат.) та (спол.) будяками (імен., додат.) піщаних (рикм., означ.) кучугур (імен., додат.), починає (дієсл., прис.) там (займ.) чхати (дієсл., присуд.), кашляти (дієсл., присуд.) , буксувати (дієсл., присуд.).
11.Розставте, пропущені розділові знаки в запропонованих реченнях. (1,5б)
А джерельця-ключі живуть, виструмовують всюди: чи з тріщини берега, чи з-під кореня, а то й просто - тільки гребни рукою. Бездонне небо, місяць, повний і рожевий у променях невидимого сонця, озеро, сонне, повите ранковим туманом, пташиний щебет, вологий холодок - все те непомітно перекинуло мене в інший світ, у світ мого дитинства. Одразу ж за вибалками на пагорбі починалося якесь містечко: чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках.
12. Напишіть міні-твір на одну із запропонованих тем «Священнодійство обрядів», «Зустріч весни», «Світле свято Великоднє», використовуючи речення із однорідними членами речення, з’єднані різними видами зв’язку та у супроводі узагальнювальних слів.
Закінчилася нарешті довга холодна зима. Враз на землі запанувала, як хазяйка, весела та вправна весна. Випустила вона з-під снігу квапливі струмки. Весело задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало все: землю, квіти, дерева яскравими кольорами. Мене поцілував теплий промінь, і моє обличчя прикрасили руді веснянки.
Объяснение:
Герой вірша Т. Шевченка "Думка" залишив удома стареньких батьків, кохану дівчину. Він сподівався, що на чужині знайде кращу долю. Тяжке життя змусило його перебратися на інший берег синього моря. Хоча внутрішній голос підказував:
На чужині не ті люди,
Тяжко з ними жити.
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити.
Герой вірша "Думка" — не одинокий у своїх стражданнях. Після того як Катерина II знищила Запорозьку Січ, козаки розбрелися по світу у пошуках кращої долі. Багато їх загинуло на чужині. Дехто пустив коріння у чужих краях. Однак всі вони сумували за степами, за Дніпром і за козацтвом.
У Т. Шевченка козак не знайшов свою долю за синім морем. Знайшов він горе і розчарування. Згорьований, сидить він на іншому березі синього моря і з сумом проводжає ключі журавлів, які летять до рідного дому:
А журавлі летять собі
На той бік ключами.
Плаче козак — шляхи биті
Заросли тернами.
Гіркоту роздумів козака підсилює образ моря. Воно грає собі, а синій колір підкреслює холодну байдужість і безнадійність. Ось і Дніпрова вода впадає у Чорне море, наче в бездонну прірву, звідки немає вороття. Як немає вороття до рідного дому знедоленій людині. Адже шляхи повернення на батьківщину "заросли тернами".