Опис міста
Якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко Бердянськ. Взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. Влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. Та я гуляв містом холодною безсніжною зимовою дниною, і вона справила на мене неабияке враження.
Частина міста розташована на горі відносно берега моря, цей район так і називається між людей. Там знаходяться промислові підприємства та житлові квартали. Проте найкраще, що є в тому районі – це вид, що відкривається перед очима. З Гори увесь Бердянськ лежить перед тобою як на долоні – будинки та дороги, головна алея, що веде до пляжу, Набережна. Прямо від місця, де я стояв, від оглядової площадки, широка вулиця, що починалася це зі сходів спуску з Гори, пролягала крізь центр міста і доходила аж до моря. Море – це те, що вражає найбільше, навіть зимою. Безкрайній простів, що впирається лише у горизонт, зліва направо, скільки сягає погляд,. Таке свіже прозоре повітря, така воля для очей! Того дня море якраз почало відтаювати, звільнятися з крижаного полону.
Зверху, з району Гори я бачив і, здається, навіть чув, як шумить порт, хоч кораблів у ньому не було. Бачив великий прямокутник ринку, біля якого було багато людей та їздило безліч автобусів. Не можна було не помітити і найвищу будівлю центра міста – готель "Бердянськ", і декілька нових торгівельно-розважальних центрів. Містечко взагалі не висотне, а в центрі його більшість будинків мають два-три, максимум п’ять поверхів. Квартали багатоповерхівок видніються зліва від мене – на Горі та в районі вокзалу, а приватний сектор – справа, прямо рядом з водою, буквально у двадцяти метрах!
Объяснение:
Моє село
Маленька крапелька величної держави —
моє село, багато є таких!
Зазнало лиха, бідувань і слави
Воно живе і вічно буде жить!
Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.
Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добр роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.
Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.
Це частина моєї рідної Вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. Село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.
У ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.
Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.
Через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто Харків.
Я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.
Я уособлюю Малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барвінковими...
Объяснение:
Книга завжди була і залишається незаперечним джерелом знань і джерелом натхнення. Якщо вважати, що життя – це безмежна подорож за кордони світів, де на нашому шляху зустрічаються найрізноманітніші філософії, ідеї та людські долі, то книга – це один з тих ів, що допомагають нам розширити межі своїх знань та поглядів.Книга може бути життєвим путівником, оскільки вона розкриває перед нами нові горизонти, надихає на подвиги, спонукає до дій, вчить розуміти інших та сприймати світ навколо по-іншому. Завдяки книзі можна знайти відповіді на питання про сенс життя, підібрати рецепт щастя чи навчитися будувати гармонійні стосунки з людьми.Найголовніше, що книга може до нам виявити себе. Знайшовши улюблену тему та автора, можна зануритися в світ нових вражень, досвідів, знань та відчуттів. За до книги ми можемо розширити свій світогляд, дізнатися більше про інші культури та життя.Не менш важливою властивістю книги є її здатність змінювати людську свідомість. Завдяки постійному читанню ми зможемо бачити раніше не помічені аспекти довкілля та реформувати свої погляди, оцінювати прийняті дії та їх результати.Таким чином, книга може бути життєвим путівником, який надихає на нові досягнення та враження, дарує знання та діапазон емоцій, а головне – допомагає зберегти свій стрімкий розвиток. Тож, читаймо та бережімо книги, вони можуть стати для нас справжньою опорою та надією на майбутнє.
короткий твір
Книга може бути неперевершеним життєвим путівником. Вона може відкривати нові горизонти, переносити нас у часі та просторі, допомагати зрозуміти себе та інших людей, знайти власний шлях у житті. Книга може стати наставником, який до змиритися з труднощами, навчити позитивному мисленню, знайти своє покликання та узгодити свої бажання з можливостями. Тому книга – це не просто розповідь, а жива історія, яка долями людей переповідає, та що має величезну силу на наше життя.