Снує багато прислів'їв та пісень про те, що таке дружба, яка вона повинна бути і про поведінку справжнього друга. Однак повноцінне уявлення про це поняття має лише той, хто був другом і мав його. Справжній друг - людина, якій можна довіряти. Якщо відбувається щось серйозне, що залишає за собою враження, незабутні відчуття або гіркий досвід, то про це можна розповісти другу. Він у свою чергу підтримає і поділиться своїм досвідом або думками з цього приводу у відповідь. Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти - в цьому і полягає дружба. У довірі і підтримці нема кого вузького маленького світу.
Варто розуміти, що дружба - розкіш. Знайти її непросто, а це означає, що друзів багато бути не може. "Не все те золото, що блищить" - Говорить народне прислів'я. На життєвому шляху можна зустріти десятки хороших знайомих, які будуть з вами люб'язними, ввічливими, навіть до якщо це знадобиться. Але розкажуть вони про невдалий життєвий досвід, особистих питаннях і проблемах, "тарганах в голові"? Тому не варто плутати дружелюбність і послужливість з дружбою. Ще один важливий елемент дружби - безкорисливість. Справжній друг ніколи не стане наживатися на ваших ідеях, почуттях, планах і грошах.
На своєму життєвому шляху я зустрів тих, кого можу назвати своїми друзями. Знайомих було багато, але друзів у мене всього двоє. Ми намагаємося проводити разом якомога більше часу. "Друг пізнається в біді" - Говорить народна мудрість. Я ж вважаю, що дружба пізнається і в радості. За роки нашої дружби разом ми зустрічали чимало радості і горя. І за цей час звикли у важкі моменти ділити біль і горе на трьох, а в хвилини радості - множити її натроє. Я б хотів, щоб і мої знайомі, як і я, дізналися, що таке справжня дружба
1. Складнопідрядним з означальною частиною є речення *
А Там, де Дніпро гримить і лине, уже поставила турбіни міцна робочого рука.
2. Складнопідрядним з означальною частиною є речення *
Б Смереки так тісно збилися в купу, що трудно було пролазить між їх шершавими пнями.
3. Складнопідрядним із підрядною частиною міри і ступеня є речення *
Б За все, що взяв од пирога життя, платити доведеться по рахунку.
4. Складнопідрядним із підрядною частиною дії є речення *
В Умій жити так, щоб у тебе з другом була єдність духу, ідеалів.
5. Складнопідрядним зі з’ясувальною частиною є речення *
Б Спинюсь я і довго буду слухать, як бродять серпень по землі моїй.
6. Складнопідрядним із підрядною порівняльною частиною є ечення
А Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.
7.Складнопідрядним із підрядною частиною місця є речення *
Г Ти борися за луг зелений, де колись виглядав свою милу.
8. Складнопідрядним із підрядною частиною часу є речення *
В Я обов’язково зателефоную, коли повернеться тато.
9. Складнопідрядним із підрядною частиною причини є речення *
Б Після дощу вода в бухті скаламутніла, бо в неї з острова нанесло намулу.
10. Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення *
А Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.
11. Складнопідрядним із підрядною частиною умови є речення *
Б Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні.
12.Складнопідрядним із підрядною частиною наслідку є речення *
В Грім розмахнувся і вдарив так, що здригнулась бджола.
Відповідь:
ДВІ БІЛОЧКИ
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА
Жили в густому лісі дві білочки. Однаково гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них увесь день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді і все складала у своєму дуплі.
А друга була зовсім недбайлива. Цілими днями тільки їй роботи, що стрибати, лякати пташок у гніздах або сидіти без діла й свистати на весь ліс. А схоче попоїсти – не журиться. Тож влітку всюди їжі повно! То горіх, то жолудь, то шишки. Поїсть, що є, – та й знову скаче весела, сита.
Тим часом перша білочка наносила собі в дупло харчів. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом і сухим листям, щоб було тепло та м’яко взимку. Гарна була господиня.
Так пройшло літо, в одної білочки – у праці й клопотах, а в другої – в іграх.
Минула дощова осінь. Прийшла холодна зима. У лісі стало сумно й пусто: ні листячка, ні грибів, ні горішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете.
Сидить в тепленькому дуплі працьовита білочка й гадки про біду не має. Все літо працювала, щоб зимою спокійно відпочити. І м’яко їй, і тепло, і з’їсти є що.
Та не так жилося лінивій білочці. У її дуплі харчів на зиму нема, ані одного горішка! Тільки холодний вітер по хатині свище, гуляє.
Сидить бідна білочка голодна, змерзла, в клубочок звилася. Кинеться по лісі туди, сюди, нічого нема – усе замерзло. Хоч умирай з холоду та голоду!
Аж згадала нещасна білка свою старанну, роботящу сусідку та й думає: «Піду я до неї. Може, до , у неї гори припасів».
Іде вона до сусідки та несміло стукає в двері. Відчинила дбайлива білка двері, як поглянула на нещасну, худющу сусідку, то відразу все зрозуміла , сідай, саме на обід потрапила! Чим хата багата... От зігрійся трохи в моху, а я приготую тобі горішків і жолудів... На, їж на здоров’ячко. Та й разом зі мною живи.
Засоромлена білка почала говорити:
– Але ж я не заслужила на таку доброту. Я ціле літо гуляла.
– Нічого, – каже друга, – тепер ти також будеш дбати так, як я. Ти ж зрозуміла тепер, що без праці нема добра! Будемо разом працювати і разом жити.
І відтоді жили білочки разом. А ліниву білку біда і нужда навчила працювати. Найближчого літа вона стала старанною і принесла великі припаси харчів до спільної хати.
Пояснення: