1. Визначте речення з НЕоднорідними означенням (розділові знаки пропущено)
Г. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.
2. Схемі О,О і О відповідає речення (розділові знаки пропущено).
Б. Пролітають над ними віки лихоліття і хмарки.
3. Тире треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено).
В.Земля вода усе поснуло.
4.Слово або група слів, що називають особу, а іноді - неживий предмет, до якого звертається мовець,- називається:
А. Звертання
5. Визначте речення зі звертанням (розділові знаки пропущено).
В. Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.
6. Вставними можуть бути всі слова та словосполучення в рядку.
Б. безусловно, по-моєму, між іншим;
7. Вставне слово у реченні вказує на джерело повідомлення
В. Там, кажуть, сонце спати лягає.
8. Двокрапку треба ставити у реченні (розділові знаки пропущено).
А. А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.
9. Правильним для цього речення є обгрунтування пунктуації, запропоноване в рядку. По вулиц йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ.
Б. Коми для виділення вставного слова.
10. Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смилової ролі виділяються в усному мовлення інтонацією й паузами, а на письмі - відповідними розділовими знаками, називаються
Г. відокремленими
11. У якому реченні вжито поширене звертання?
Б. Зоре моя вечірняя, зійди над горою...
Жила собі дівчинка. Вона дуже любила квіти. У неї в саду була улюблена квітка – троянда. Дівчинка приходила до неї щодня, завжди приносила з собою келих прохолодної води, поливала квітку та ще кілька хвилин захоплено дивилася на неї, говорячи приємні слова. Кожного дня квітка чекала, коли прийде її подруга, та хвилювалася.
Та ось одного дня дівчинка не прийшла. Квітка довго чекала, але ніхто так і не з’явився.
У саду були також й інші квіти: тюльпани, піони, хризантеми. Вони заздрили Троянді та ревнували дівчину до неї. Троянда похилилася до землі та все слухала: може йде дівчинка. Незабаром інші квіти почали насміхатися з неї, говорячи: «Навіщо ти чекаєш! Вона не прийде, вона знайшла квітку гарнішу за тебе, ти їй більше не потрібна!»
Троянда трохи зажурилася, але трималася гордо і прямо, як благородна квітка. Але з часом вона почала гинути, втрачати свою красу. А квіти все підтрунювали над нею. Троянда не перенесла розлуки.
Через тиждень дівчинка прийшла (вона хворіла) до своєї улюбленої квітки і, як звичайно, принесла горщик прохолодної води. Але вона не знайшла тієї прекрасної троянди!