Живий куточок Твір-описВлітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися «Живий куточок». В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався нам раєм. Перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. Краса рибок, їх плавні рухи привели мене в стан спокою і утихомиреності. Але тут мій погляд впав на крокодила. Його очі здалися мені сумними. Ми з подругою пішли далі. У іншій кімнаті були різні тварини і птахи. Крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. Тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. Решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм подобалося, коли їх гладили. Ми вийшли з Палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. Спілкування з тваринами принесло велике задоволення. Відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. І досі я часто згадую свої відвідини «Живого куточка».
Чому людина прагне волі? З давніх-давен український народ славився своїм волелюбством і прагненням до незалежності. Згадати хоча б Запорозьк Січ, яка до останніх днів свого існвання залишалася своєрідним острівцем волі українців.А слово"козак" в усі часи означало вільну людину і було антонімом до понять"кріпак", "раб","невільник". Споконвіку люди прагнули волі.Бо бути незалежним, вільним- це чи не найбільше щастя.Хоча сьогодні ми це щастя недооцінюємо, не розуміємойого цінності.І це наша головна проблема.Нашею волею ми повинні завдячувати нашим предкам.Вони більше розмілися на подібній філософії, прагнули реалізаціїї своїх прав, душевих потягів, здійснення мрій, пов"язаних із вільним, незалежним життям.Вони не шкодючи життя боролися за вільне майбутнє дітей, своїх нащадкі. Уже понад 10 років ми можемо пишатися своєю незалежністю, своєю самобутністю. Ми-молода нація своїй незалежності і суверенності, але така давня і слвана у своєму історичному походженні- стоїмо на шляху великих змін, перетворень, подальшого розвитку й самовдосконалення в різних напрямках. Ми- українці, волелюбна нація.Добре жити у вільній країні, хоча завжди існуватиме низка чинників, які не даватимуть людині бути абсолютно вільною.Це кошти, робота, обов"язки... А тому прагнення людини до волі ніколи не згасне.
