Прийшла весна iз кобзою в руках. Спiвуча i весела. Повiяла вона на дерева i кущi зеленим тихим вiтерцем i заспiвала. Вона спiвала про щастя i радiсть, про духмяний вiтер, трави i квiти. Вона спiвала тисячами струмкiв, щебетом ластiвок, тьохканням солов’їв, куванням зозулi, шелестом дерев i трав, дзижчанням бджiлок.
А небо було блакитне-блакитне. То весна розкидала свої голубi стрiчки над квiтучими садами, лiсами i зеленими полями.
Ось пролетiла ластiвка. Вона трiпоче крилами, як рушниками. Пташка теж радiє чарiвницi.
А весна спiває ще голоснiше i голоснiше. I все ожило i зацвiло яблунево-вишневим цвiтом. Тихо шумiли гаї, весело щебетали пташки, а менi було радiсно i хотiлося спiвати пiсню весни-чарiвницi.
Объяснение:
Людина - це надзвичайно розумна істота. Вона має здатність думати, міркувати, раціонально мислити. Але не всі люди користуються цим даром - деякі з них нехтують ним. В житті є різні ситуації, і як людина поступить, така в інших про неї складеться думка.
Часто я запитую себе: "Яку ж людину важають мудрою?" Напевно ту, яка вміє знайти розумний і правильний вихід з ситуації, якою б вона не була. А цьому сприяє життєвий досвід та здатність до системного мислення. Мудра людина - це та людина, яка вміє тверезо мислити, має здатність використовувати набуті знання на практиці. Тоді її будуть вважати мудрою, адже це буде її авторитет. Не дарма кажуть - "Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму."
