Людина починається з добра. Людина - єдина, у кого є вибір, у кого є своя думка. Всі інші: тварини, птахи - у них є тільки рефлекси, вони запрограмовані виконувати що-небудь (прокидатися, є, полювати і т.п.). Людина ж, практично все своє життя, знаходиться на межі вибору, вибору між добром і злом. Вона сама вирішує для чого відкрити себе - для всього доброго чи для всього поганого. Але слід пам'ятати, що, відкриваючи себе для поганого, вже не зупинити його в собі, не зупинити в собі зло, яке почне захоплювати душу дуже швидко.
Не існує реальної межі між добром і злом - людина сама вирішує це для себе. Але вирішивши, потрібно невідступно слідувати обраним шляхом. Не варто чекати відповідної реакції від інших, якщо людина вибрала для себе добро. Адже дарувати подарунки і не чекати того самого у відповідь від інших, посміхатися і не очікувати усмішки у відповідь - це і є добро. Дати світові більше, ніж він дав тобі ... Навіть радість інших, кому ви щось подарували, підніме настрій.
Потрібно просто вміти радіти за інших, вміти дарувати людям своє тепло, любов, дружбу. Тоді добра в світі стане більше ...
"У цьому світі тільки одна річ, перед якою повинні схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, -. Це доброті"
Отже, на мою думку, людина починається з добра, а якою бути далі, вирішує вона сама.
Людина починається з матері.Її добра,як вона виховала дитину, а пізніше людину.