Ми - діти 21 століття. Майже у кожного з нас є компьютер, планшет чи смартфон. Складно уявити, що ще століття тому цих технологій не було зовсім. Люди користувалися поштою, зрідка дзвонили по телефону, робили чорно-білі фотографії, а про інтернет чи вебкамери й годі було мріяти!
Раніше усі діти проводили багато часу на вулиці з друзями - грали у подвір'ї у футбол, «казаки-розбійники» до вечора, зустрічалися кожного дня, граючи разом, багато спілкувалися віч на віч… А зараз майже кожна дитина цілими днями сидить вдома і грає у компьтер чи планшет, не встаючи з місця до вечора, й так кожен день. Не дивно, що сучасні діти мають слабкий імунітет і часто хворіють.
Мені складно уявити, яке було б життя без цих технологій, бо нині і я користуюсь всіма цими технологіями. Навіть мій брат, якому два роки, вміє користуватися смарфтоном – він сам може включити його, увімкнути відео чи гру… Я не уявляю світ без технологій, і, на мою думку, все це буде ще більше розвиватися і вдосконалюватися, тому дітям вже змалечку треба уміти всім цим користуватися.
Також необхідно зазначити, що зараз завдяки інтернету сучасні діти можуть легко навчатися, здобувати будь-які знання у всіх галузях науки не виходячи з дому. Але батькам необхідно слідкувати за дітьми, направляти їх, адже в інтернеті багато як корисного, так і шкідливого або навіть небезпечного.
- Петрику, а ти сьогодні йдеш в бібліотеку?
- Звісно. Сьогодні я хочу взяти декілька цікавих книжок з казками.
- Чудово! Я також сьогодні йду в бібліотеку.
- О, тоді йдемо разом.
- Давай.
- Ти читав ось цю книгу? -
Ні, Оленко. А ти?
- Я читала. Вона Дуже цікава!
- Зрозумів. Отже візьму я сьогодні саме цю книжку.
- Бери, вона дуже цікава.
- Оленко, а ти часто буваєш в бібліотеці?
- Так, Петрику. Тут дуже цікаво, і є багато книжок з малюнками.
- І я часто буваю в бібліотеці.
- Петрику скільки ти вже ходиш в бібліотеку?
- Три роки, а ти?
- А я два.
- Гаразд Оленко, я пішов додому. Бувай!
- До зустрічі Петрику!