Заквітчаймо свою Україну Всі ми любимо країну, де ми народилися і живемо - Україну. Україну часто називають рідною ненькою, бо вона нам як мати. Тому ми всі хочемо, щоб вона була гарною, сучасною, розвиненою країною. Кожна людина повинна робити для цього все, що тітьки може, і спільними зусиллями ми зможемо зробити нашу Україну такою, про яку ми мріємо. Так заквітчаймо ж нашу Україну! І гарними квітами у кожного будинка, і своїми талантами та наполегливою працею. Ми ще школярі, але ми скоро виростемо і будемо робити нашу Україну кращою. Хтось стане архітектором і побудує сучасні дома, дороги та інші споруди, а хтось буде саджати квіти та дерева, щоб було красиво повсюди. Хтось буде лікувати людей і вчити дітей, хтось - захищати народ від ворогів. З когось з нас вийде вчений, що винайде щось дуже корисне для усього людства, а хтось стане музикантом, співаком, письменником, проетом і буде прославляти нашу Україну на весь світ. Тому нам треба добре вчитися, щоб невдовзі почати робити нашу Україну гарною і квітучою. Але щось ми можемо зробити і зараз: наприклад, до зробити гарним хоча б свій двір. Якщо кожен це зробить, наша країна вже зараз стане красивішою.
Мова - це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу і красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди.Мова є найбільшим, найціннішим надбанням як людського суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. За до мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам. Немає і не може бути мови без суспільства, без народу, який є її творцем. Також немає і не може бути суспільства без мови. Мова є характерною ознакою сучасної нації. Коли мова перестає виконувати свою основну функцію - бути засобом спілкування і мислення, вона стає мертвою, не розвивається і не вдосконалюється. Розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком суспільства. Як живий організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних та політичних умов. Відмирають одні слова, а замість них виникають нові, старіють іноді морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючись перед новими, що більше відповідають вимогам часу. Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.
2.кінь
3.океан но не точно
4.правда
5.промінь