Свідоме життя кожної людини починається зопанування,розуміння почутих звуків,а також з набуття навичок їх вимови. іншими словами,все починається з мови. з мови,якою говорили прадіди,яка звучить у піснях матусі-завзятих і мрійливих,тужливих. це мова,яка пов'язує тебе з твоїм народом-великою,могуиньою родиною. мова будь-якого народу - це не лише система знаків і одиниць,які є засобом спілкування. мова-то душа народу,його духовна скарбниця,культурна колиска. мова-непізнана таємниця,яка зберігає в собі величезний потенціал,що був закладений віками історичних перетворень і надбань, із знання рідної мови починається усвідомлення людиною себе як вищої істоти. усі дії людини закріплюються словом ,супроводжуються мовою. у мові віддзеркалюються вся сутність людського буття,національна історія,ментальність народу,особливості культурного розвитку індивідуума. мова є ключем до прогресу та розвитку народу. вивчаючи мову іншого народу,пізнаєш народні глибини і таємниці,стаєш маленькою часточкою,ще однією його душею. недарма кажуть:"скільки мов людина знає-стільки разів ти людина". ніколи не треба занедбувати глибокої криниці знань,бо вона розкриває цікавий,ще до кінця не пізнаний світ.
Укожної людини є своє улюблене заняття, і хто то пише вірші, інший проявляє свою творчість в написанні полотен, а третій займається вокалом. і це є хобі людини.адже щоб співати або займатися вокалом, потрібно теж покликання і повинен бути талант.адже деякі взагалі співати не вміють навіть в загальному хорі, тому що говорять про таких, що йому ведмідь наступив на вухо.а я люблю співати, особливо в хвилини радості, коли співає моя душа, і мені це ще в дитинстві.мені здавалося, що я буду співачкою, і часто ставила для гостей і батьків концерти, і навіть за заявками. і вокал залишився моїм хобі. але із задоволенням завжди дивлюся на талановитих людей, які не є співцями і беруть участь в різних творчих пісенних конкурсах.і там наочно видно, як хобі може перетворитися в процесію людини
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. можливо, це і є якась сота частина щастя. а може, й ні.але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на .я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. він мені порадою, він запропонує реальну . у цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. і я їх не підведу, не зраджу. тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку? однією з складових частин щастя, на мій погляд, є здоров'я. не маючи його, людина відчуває себе руїною. як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? і тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті. скільки людей страждає від того, що у молоді роки дозволяли собі зайві речі, забуваючи про наслідки — це і нестримне вживання алкоголю, і безмірне паління, дві, а то й три пачки у день! наслідки не чекатимуть, і вже скоро такі люди відчують себе дуже хворими, адже людський організм зроблений не з заліза. тому, я вважаю, що здоров'я потрібно берегти замолоду, щоб у похилому віці не бідкатися та не звертатися до лікарів;
мова будь-якого народу - це не лише система знаків і одиниць,які є засобом спілкування. мова-то душа народу,його духовна скарбниця,культурна колиска. мова-непізнана таємниця,яка зберігає в собі величезний потенціал,що був закладений віками історичних перетворень і надбань,
із знання рідної мови починається усвідомлення людиною себе як вищої істоти. усі дії людини закріплюються словом ,супроводжуються мовою. у мові віддзеркалюються вся сутність людського буття,національна історія,ментальність народу,особливості культурного розвитку індивідуума. мова є ключем до прогресу та розвитку народу.
вивчаючи мову іншого народу,пізнаєш народні глибини і таємниці,стаєш маленькою часточкою,ще однією його душею. недарма кажуть:"скільки мов людина знає-стільки разів ти людина". ніколи не треба занедбувати глибокої криниці знань,бо вона розкриває цікавий,ще до кінця не пізнаний світ.