триста сорок п'ятий, триста сорок п'ятого, триста сорок п'ятому, триста сорок п'ятий, триста сорок п'ятим, на (у) триста сорок п'ятому;
чотириста дев'яносто третій, чотириста дев'яносто третього, чотириста дев'яносто третьому, чотириста дев'яносто третього, чотириста дев'яносто третім, на (у) чотириста дев'яносто третім;
дев'ятсот двадцять перший, дев'ятсот двадцять першого, дев'ятсот двадцять першому, дев'ятсот двадцять першого, дев'ятсот двадцять першим, на (у) дев'ятсот двадцять першим;
п'ятдесят восьмий, п'ятдесят восьмого, п'ятдесят восьмому, п'ятдесят восьмого, п'ятдесят восьмим, на (у) п'ятдесят восьмому;
двадцять другий, двадцять другого, двадцять другому, двадцять другого, двадцять другим, на (у) двадцять другому.
Н.в триста п’ятдесят шість
Р.в трьохсот п’ятдесяти (-ьох) шести (шістьох)
Д.в трьомстам п’ятдесяти ( -ьом) шести (шістьом)
Зн.в триста п’ятдесят шість (шістьох)
О.в трьомастами п’ятдесятьма шістьма
М.в на трьомста п’ятдесяти шести
Н.в дев’ятсот двадцять вісім
Р.в дев’ятисот двадцяти (-оьх) восьми (вісьмох)
Д.в дев’ятистам двадцяти (-ьом) восьми (вісьмом)
Зн.в дев’ятсот двадцять (-ьох) вісім (вісьмох)
О.в дев’ятьмастами двадцятьма вісьма (вісьмома)
М.в на дев’ятистам двадцяти (-ьом) восьми (вісьмом)
Н.в чотириста шістдесят один
Р.в чотирьохсот шістдесяти -ьох) одного
Д.в чотирьомстам шістдесяти (-ьом) одному
Зн.в чотириста шістдесят (-ьох) одного
О.в чотирмастами шістдесятьма одним
Д.в на чотирьомстам шістдесяти (-ьом) одному
Шануйте старість (не з інтернета).
Сьогодні шанування старшого покоління, на превеликий жаль, не є популярним чи модним. Я вважаю, що це одна з головних проблем сучасної України. Багато художніх творів вчать нас шанобливому ставленню до старшого покоління, повазі до пращурів, але чомусь сьогодні скрізь ми бачимо зворотнє, неповагу і зневажання.
Шанування старості в основі своїй має повагу та уважність до людини, її потреб, віку та того факту, що завдячуючи їй ми маємо наше сьогодення.
Шанування до людини народжується в родині, плекається в школі та знаходить свою реалізацію в суспільних відносинах. На жаль, сьогодні в дуже невеликому числі українських родин вчать дітей, як шанобливо ставитися до старших людей. Сучасне телебачення зовсім ігнорує цю потребу в вихованні у молодого покоління шанування до старших людей. Коли подивишся, як поводяться у транспорті, в чергах зі старими людьми, то стає соромно за українців, за націю з віковими традиціями і культурою.
На жаль, ставлення держави до старшого покоління також показує їх повну зневагу цими дорогоцінними людьми. І поки держава не навчиться шанувати старість, ще довго нам прийдеться вчитись на власних помилках.
Я проти існуючої в суспільстві думки про те, що стара людина - неповноцінна. Бо старіє тільки тіло, а душа завжди молода. Я вважаю, що треба більше звертатись до людей похилого віку, вони наймудріші люди нашого суспільства. Треба створити клуби для людей похилого віку, дати їм заняття по душі, допомагати їм щоденно.
Вікова мудрість вчить,"що посієш, то і пожнеш". І тому наше сьогодняшнє ставлення до старшого покоління готує нашу старість. Якщо ми шануємо старість, наші діти будуть шанувати нас. І не треба потім на когось нарікати, бо тільки шанування народжує шану і повагу.
Зрештою, все повинно змінитись. Повага і шана повинні повернутись в наші родини, на нашу землю, бо без цього ми ніколи не будемо гідними свого краю, своїх пращурів, величного майбутнього.