тарас григорович шевченко закликав любити свою україну в часи важкі та люті й молити за неї самого господа бога. а це, можна сказати, слова справжнього патріота. тарас шевченко, як ніхто інший, зіграв величезну роль у творенні української історії. його поезіявже не одне десятиліття лунає у серцях молодих українців і прививає справжню любов до рідної батьківщини.
кожен українець має усвідомлювати, що він живе на власній, незалежній, землі, яка має свою історію, культуру та звичаї. взагалі, кожен народ має свою спадщину – традиції та фольклор, а ми, українці, не є винятком. ми володіємо наймелодійнішою та найглибшою мовою в світі, а наш фольклор, який налічує десятки тисяч казок, приказок, прислів’їв, пісень, оповідань та загадок є одним із найбільших, що викликає величезну гордість за рідну державу.
українська земля знає сотні видатних людей, які прославили її по всьому світі. і це не лише письменники та поети, як от леся українка, тарас шевченко, іван франко, а й винахідники, медики, конструктори – ігор сікорський, володимир хавкін, федір піроцький. можливо, імена трьох останніх на всім відомі, але їхні винаходи справді змінили світ, це – гелікоптер, електричний трамвай, вакцини проти чуми та холери та ін. у минулому нашу землю боронило українське козацтво, а образами цих відомих людей досі захоплюються не лише українці. богдан хмельницький, павло скоропадський, михайло дорошенко є яскравими представниками запорізької січі та доби козацтва і уславилися як мудрі та відважні керівники та полководці свого часу.
варто згадати, що ми живемо на дуже родючому ґрунті, з якого можна зібрати величезні врожаї, а сама україна розміщена в помірному поясі землі, що забезпечує нам сприятливий клімат і оберігає від страшних погодних негараздів та циклонів.всім цим ми, українці, неодмінно повинні пишатися, бо, не побоюся цього слова, україна – справжній рай на землі і тільки ми тут господарі. тож любімо та цінуймо свою рідну землю, бо тільки від нас залежить її майбутнє!
здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец': а]; 2) - [здайет'с'а]
звукова схема:
1) - - • = • =: • 2) - - • = • = = •
2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".
3. поділити на склади - [зда / йе / ц': а].
4. у слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.
5. у слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому що буква є у позиції після голосного позначає два звуки — [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається як [ц': ].
6. голосні звуки: [а], [е], [а]:
[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;
[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.
7. приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:
[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;
[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;
[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;
[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який;
[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.
8. приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц': ].
9. незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений
[ц': ] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.
