Зброя - збройний, озброєний, озброєння.
Місто - містечко, міський, передмістя.
Н.в. зброя, місто
Р.в. зброї, міста
Д.в. зброї, місту
З.в. зброю, місто
О.в. зброєю, містом
М.в. У (на)зброї, у(на) місті.
1. Такий вітер піднявся, що запропонували позачиняти вікна й двері. 2. Коли я прочитав
цю історію, мені стало страшно. 3. Вибачте, але я мушу йти. 4. На підтвердження
думки наводжу наступні приклади. 5. Через два дні їхні стосунки покращаться. 6.
Підсумки змагання між групами підбивають раз на семестр. 7. Сільська лазня не працювала цілий тиждень. 8. До заяви прикладаю свою автобіографію, медичну справку і характеристику. 9. Усі студенти старших курсів повинні «прибрати» хвости. 10. На нараді він розповів про найвигіднішу житуху малозабезпечених студентів. 11. Вона взяла відпустку через хворобу.
У тому, що виділила, не впевнена.
Лисиця (іменник, підмет), тихесенько(як? прислівник), пробігла (дієслово, присудок), під ялинкою(де? Додаток), потім (коли?), повернула назад (що зробила? Дієслово) (можно просто повернула дієсл, куди? назад), і (спол), сховалася(що зробила? Дієслово), в норі(де? Додаток). Високий (який, означення), дуб (ім), шанобливо (як? Прислівник) схилив (дієслово), своє (займенник), листя (ім), перед нами (ким? Нами), закрив(дієсл), від вітру (кого? Чого? ), заспівав (дієслово) сумну (яку? Означення, прикметник), пісню (ім)
Речення складне, розповідне, неокличне
Зрізні форми означає поставити словов різних відмінках: зброєю,зброї.зброю; міста,містом,місту.
Спільнокореневі слова можуть бути різними частинами мови - головне вони походять від одного слова: зброяр, збройний, озброювати; міський, містяни.