Привіт, Сашко!
Пише тобі твiй друг Дмитро. Як ти закінчив семестр? Як в тебе справи? Як почуваються твої батьки? У мене все добре. На жаль, цієї зими я не зможу приїхати на канікули до бабусі. Тому ми з тобою не побачимось. Мабуть, чекатимемо зустрічі вже до літа.
Я закінчив семестр хорошистом. На думки мами, я мог б мати більше гарних оцінок. Звичайно, вона права. Я дуже багато часу провел у художній школі. Через це я не приділял багато уваги навчанню. Можливо, ти на свята приїдеш до нас? Спитай у мами дозволу та одразу відпишись.
З повагою:
Дмитро
Объяснение:
Навіть пори року змінюються до невпізнання. Часто посеред зими зненацька видається сонячний день. Потечуть струмки, заголубіє небо, і запахнуть бруньки дерев, а у повітрі мовби розіллється образ весни. І вже не знаєш, чи ще зима, а чи настає весна. А то рання осінь ударить приморозками, дихне загрозливо й похмуро. І знову дивуєшся, але тепер уже злякано щулячись від холоду. Ти готовий наставити руки, щоб не пустити передчасної холоднечі.
Та що може людина зробити проти законів природи? Зима вступила у свої права.Ходила господинею полями і лісами, селами і містами, ходила поміж людьми.
Засипала снігами землю, сковувала морозом річки й озера, перемітала кучугурами стежки і дороги. Там, де вчора був шлях, сьогодні без кінця-краю піниться гостроверхими переметами розбурхане снігове море.
Писк-пискучий,пискливий.