О! Доброго дня, люба наша Маріє Іванівно! Яка приємна зустріч! - Доброго дня, Сергійку, і я також рада бачити тебе! - Десять років минуло як ми з Вами не бачилися. Як роки летять, а ви все така ж - зовсім не змінилися. - Так-так - летять роки. Ти дуже змужнів - справжній богатир. - Дякую. Як Ваш справи, Маріє Іванівно, все ще в школі працюєте? - Так - у школі. Скільки років минуло, а Ваш клас і досі памятаю, ніби вчора. А ти як у житті влаштувався? Чи все в тебе гаразд? - Усе як і у всіх - дім, сім'я, робота. На життя не скаржуся. - То й добре, що все гаразд, нехай вдаче тебе й надалі не залишає. Дуже приємно було тебе знову побачити. - Мені також приємно. І вам всього найкращого у житті! До побачення.
Поступок — это действие, за которое человек несет личную ответственность, выбранное им свободно, оно имеет как личностное, так и общественное значение. В своих поступках человек должен руководствоваться чувством такта. Такт — выбор формы и меры поступка, в котором возникшее в процессе межличностного общения противоречие разрешается наиболее целесообразно, с сохранением достоинства человека, расположенности и чуткости к нему.
Главное назначение также — сохранить взаимную доброжелательность. Тактичные человек, к примеру, заметив ошибку, исправит ее незаметно, без привлечения внимания к ней или же оставит ее неисправленной, если она не затрагивает чьих-то интересов. В одних случаях такт требует умения избежать ошибочных действий, в других — «не заметить» чьей-то оплошности, в третьих — отвлечь внимание человека от неуместного действия или вопроса. Отсутствие такта — бестактность — может причинить другому человеку обиду, даже страдания (досаду, неприятность, унижение достоинства), хотя «обидчик» и не питает к собеседнику недоброжелательности и даже уважает его.
Синку, час вечеряти! -Мамо, ну ще трішки, ну.. ну.. зачекай трішки, ось так його, так! -Добре п*ять хвилин! -Авжеж! Ось тобі тримай! Ось так його! Єєє! -Синку, ти затримався ти вже десять хвилин граєш, я приготувала... -Так, так! Мені зрозуміло я зараз! Ось йому! Синку ти вже дорослий, тим паче дев*ятикласник! А ще досі граєш в ці комп*ютерні ігри! - Мамо я вже йду! Та не треба вже вечеря холодна
- Доброго дня, Сергійку, і я також рада бачити тебе!
- Десять років минуло як ми з Вами не бачилися. Як роки летять, а ви все така ж - зовсім не змінилися.
- Так-так - летять роки. Ти дуже змужнів - справжній богатир.
- Дякую. Як Ваш справи, Маріє Іванівно, все ще в школі працюєте?
- Так - у школі. Скільки років минуло, а Ваш клас і досі памятаю, ніби вчора. А ти як у житті влаштувався? Чи все в тебе гаразд?
- Усе як і у всіх - дім, сім'я, робота. На життя не скаржуся.
- То й добре, що все гаразд, нехай вдаче тебе й надалі не залишає. Дуже приємно було тебе знову побачити.
- Мені також приємно. І вам всього найкращого у житті! До побачення.