використовуючи подані словосполучення, складіть по два речення, у першому з яких дієприкметник виступатиме означенням, а в другому – присудком. підписаний наказ; виданий квиток; накреслений план; пошита сукня; затверджений розклад.
Підписаний наказ лежав на столі (дієприкметник). Наказ про звільнення уже був підписаний (присудок). Виданий квиток спокійнісінько лежав собі у кишені (дієприкметник). Квиток на авіапереліт до Батумі виданий (присудок). План, накреслений нашвидкуруч, згодом пригодився (дієприкметник). Ще вчора був накреслений план (присудок). Пошита сукня Тетянці дуже сподобалася (дієприкметник). - Олю, твоя сукня вже пошита! - гукнула навздогін Наталка (присудок). Затверджений розклад електропотягів розміщувався біля головної каси залізничного вокзалу (дієприкметник). Розклад затверджений, час в дорогу (присудок).
Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.
Скласти текст-міркування на 8 речень про те, чим мені подобається осінь, пропоную так: Всі стверджують, що осінь - одна з найчарівніших частин року. Але за що ж її так люблять? Я дуже люблю осінь за її барвистість, теплоту та яскравість. Восени вже немає тієї спеки, від якої ми потерпаємо влітку. Тепер все дихає свіжістю та прохолодою. Дні теплі, а вечори холодніші. У такі години можуть порадувати прогулянки різнокольоровим осіннім лісом, в якому дерева вбрані в жовті, червоні, багряні сукенки. Ось за що я люблю осінь!
