асортимент, маса, брутто, абревіатура, інтелігент, адміністративно-територіальний, акредитація, імміграція, емісійний, тонна, дисертація, іммігрант, ілюзія, Голландія, ілюстративний, шилінг, інноваційнний, корупція, колона, контрреволюція, анотація, пасатіжі, раллі, група, класифікатор, асигнаційний, забалотований, марокканець, сума, алея, каса, стакато, бароко, Ренесанс, інтермецо, конгрес, ванна, масаж, новела, балкн, колегія, колекційний, імунітет, інкасатор?, касета, ефективний, комерція, коректор, колона, міра, Шиллер, хобі, Міссурі, вілла, опонент, Ізабелла, асамблея, бравісимо, шассі.
Объяснение:
В українській мові подвоєння в іншомовних словах чітко регламентується трьома правилами:
1. Всі загальні назви (слова з маленької букви) пишуться без подвоєнь, крім 17 слів-винятків (їх варто вивчити напам’ять):
аннали (літопис),
бонна (нянька),
брутто(вага товару з упаковкою),
ванна (ванний),
мадонна,
манна (манний)(манна небесна, а не каша),
мотто (дотепний вислів, епіграф),
нетто (вага товару без упаковки),
панна,
пенні (англійська копійка),
тонна,
білль (законопроект),
булла (грамота Папи Римського),
вілла,
мулла (мусульманський священик),
дурра (рослина),
мірра (смола).
Увага! Пишемо «мадонна», «донна» - спільнокореневі, але «беладона» (отруйна рослина).
2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.
Увага! імміграція – міграція – еміграція. (виділено префікси, в цих словах вони різні, тому в першому випадку подвоєння відбувається, а в останньому - ні).
3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.
Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).
Підказка: У тестах ЗНО всі малознайомі назви міст, країн, людей пиши з подвоєнням: Гол..андія, Пікас..о, рот..ердамець (Роттердам), дік..енсівський (Діккенс), буд..ист (Будда).
Відповідь:
- Доброго ранку, діти
- Доброго ранку, Маріє Олександрівне
- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?
- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки
- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?
-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.
- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?
- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.
- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням
Пояснення:
