Скласти ланцюжок слів (не менше шести) таким чином, щоб усі слова починалися літерою о. у кожному наступному слові має бути на одну літеру більше. останнє слово ланцюжка розібрати фонетично
Око-осад-олово-олівці-обручка-останній Останній (о с т а н': і й) -, 8 букв, 7 звуків, літери нн викликають подовження, яке позначене двокрапкою, літера і пом'якшує н.
ВИРІШАЙ ЩО БУДЕШ ПИСАТЬ Людина поділила всі частини мови на головні й другорядні. Тепер перші – величаються й задирають ніс, а другі скромно відсиджуються на задньому плані. А мені хочеться віддати належне саме останнім трудягам – службовим частинам мови
До них ставляться непомітні союзи, частки й приводи. Ці коротенькі слова навіть не є членами пропозиції, от так обділила їхня мудра людина. Але саме вони стануть сполучним або навпаки поділяючою ланкою, коли потрібно грамотно побудувати пропозиція
Ну, куди ми без союзів: сурядних і підрядних? Як зв’язати нам прості пропозиції й показати залежність одного від іншого? Одні союзи виконують розділову роль «або, або», інші противительную «але, зате». Це що стосується сурядних, а от підрядні й зовсім указують на тимчасові рамки «як тільки, поки», порівнюють «начебто, немов», ставлять у певні умови «якби, чи».
А куди б ми пішли без приводів? Як би змогли позначити залежність великих іменників від інших слів у пропозиції? Навіть непохідні приводи, такі як «на, в, до, про, через», і ті надають значеннєве навантаження вираженню. А вуж похідні, утворені від самостійних частин мови, і поготів.
Складність у цьому випадку полягає в тому, щоб розібратися, чим є в кожному конкретному випадку слово. Так, «у плині ріки» і «протягом доби». У першому вираженні використовується іменник, а в другому – складовій привід
И, нарешті, частка, здатна внести в пропозицію певний відтінок, додати інтонацію. «Хіба, саме, винятково, чи» – це всі службова частка, що в одному випадку вносить питальну ноту, в іншому – уточнюючу, у третьому – обмежуючу й т.д. А відомі всім заперечливі частки «не й ні» взагалі не мають потреби вкомментариях.
Тепер – Те ви згодні, що мова без службових слів стала б нудна й одноманітна? Часто ми просто не змогли б грамотно виразити свою думку, додати їй потрібну інтонацію й відтінок, не будь у російській мові цих незаслужено скривджених союзів, часток і приводів. Маленькі, коротенькі слівця творять великі справи, і слава їм за це.
Багатство й розмаїтість нашої мови – це не тільки величезна кількість іменників, прикметників або дієслів, але й правильне застосування їхнього лексичного значення, і вчасно вставлене службове слово
На уроці ми прочитали оповідання Григіра Тютинника Дивак.Він мені дуже сподобався, але більше сподобався сам Олесь.Цей хлопчик дуже любив природу,він сприймав її,як живу істоту.Зрозумівши,що сосна помирає,він хоче їй до хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння.Жаль йому і льоду,який ламають хлопці,і пліточки,яка опинилась в зубах у щуки.Отже Олесь чутливий до краси природи,його серце відкрите для добра й справедливості .Усе лихе він сприймає болісно ,ось це й мене зацікавило.Я думаю,що такі,як Олесь,стають справжніми людьми,небайдужими ,чутливими до навколишнього світу.І без таких дивакі світ став би жорстоким і холодним!
Останній (о с т а н': і й) -, 8 букв, 7 звуків, літери нн викликають подовження, яке позначене двокрапкою, літера і пом'якшує н.