Суржик і просторічні слова в телефонних повідомленнях ровесників — це незнання мови, мовні лінощі чи підліткова хвороба?
Ми живемо серед людей. Побутове спілкування вдома, на вулиці, в магазині засноване на тій говірці, що притаманна даній місцевості. Так от, суржик — це насправді повернення в мовне середовище повсякдення. Тому й використовують підлітки суржик своєї місцевості. Ви знаєте хоч один приклад, щоб у якомусь місті України люди спілкувалися виключно літературною мовою? Такого ніде немає, бо десь більше використовують суржик, а десь — діалектизми. Хоча, звичайно, можна погодитися з тим, що таке використання суржику — це якоюсь мірою лінощі насправді.
Объяснение:
Суржик і просторічні слова в телефонних повідомленнях ровесників — це незнання мови, мовні лінощі чи підліткова хвороба?
Ми живемо серед людей. Побутове спілкування вдома, на вулиці, в магазині засноване на тій говірці, що притаманна даній місцевості. Так от, суржик — це насправді повернення в мовне середовище повсякдення. Тому й використовують підлітки суржик своєї місцевості. Ви знаєте хоч один приклад, щоб у якомусь місті України люди спілкувалися виключно літературною мовою? Такого ніде немає, бо десь більше використовують суржик, а десь — діалектизми. Хоча, звичайно, можна погодитися з тим, що таке використання суржику — це якоюсь мірою лінощі насправді.
Объяснение:
Зрада – це один з найгірших проступків, які може зробити людина. Зрада можлива тільки тим, хто досить близький. Зраднику спочатку виявлено високу довіру, яку він згодом не виправдовує. Він ставить хрест на всіх моральних і особистісних цінностях, які тільки існують в суспільстві. Заради наживи, заради грошей або влади. Будь-яка безумовна перевага – від легких грошей і до порятунку власного життя – може стати причиною зради.
Світова історія налічує не один і не два, а безліч прикладів, коли люди, в незалежності від статі, національності, віку і віросповідання зраджували своїх близьких, своїх друзів. Зраджували тих, з ким боролися рука об руку. Зраджували свою країну. Доля зрадника найчастіше незавидна. Одні піддавалися публічним стратам, щоб не повадно було іншим повторювати непотрібне. Інших виганяли, і вони не могли знайти собі місця ні серед тих, кого зрадили, ні серед тих, хто підштовхнув їх до вчинку. Багато хто божеволів, не витримавши вантажу усвідомлення тяжкості свого злочину. Лише одиниці знайшли собі виправдання і змогли жити з виною на серці. Але це по-справжньому темні душею люди. Ті, кому плювати на всіх і вся. Хто живе лише на догоду собі.
Цей ганебний факт людської слабкості знаходить своє відображення і в світовій літературі. У творах У. Шекспіра, А. Гайдара, М. В. Гоголя та багатьох інших авторів тема зради розкрита дуже красномовно.
Зрада не може викликати ніяких інших почуттів, крім ненависті і презирства. На превеликий жаль, зрада невикорінна, так як сама людська натура слабка, і там, де одна людина зробить те, що повинна, незважаючи ні на які умовності, вмовляння або загрози, інша, та, що слабша духом, знайде для себе вигоду, і в черговий раз застромить ніж в спину тому, хто довірився йому.