Усі ми різні, і кожен з нас по-своєму розуміє щастя. Хтось почувається щасливим, маючи багато грошей, гарно обладнаний дім і дорогу машину. Інший — коли має хороших друзів і кохану людину. А я почуваюсь щасливою, коли приношу щастя іншим людям, а особливо — своїм близьким і друзям.
По-перше, якщо ти ощасливив кількох людей, твоє життя вже не можна назвати пустим і даремним. Але як робити щасливими інших? Не обов’язково дарувати дорогі подарунки чи возити на дорогі курорти своїх близьких. Щастя — це не лише матеріальні речі. Досить сказати мамі, що ти її любиш, і що ти вдячний за те, що маєш таку родину. Досить лише того, щоб твої близькі знали, що ти поруч, що ти завжди готовий до м і підтримати. Коли в людини є надійна опора, вона вже щаслива.
Наприклад, члени моєї родини завжди підтримують один одного. Що б не трапилось, я знаю, що мене оточують надійні люди, і, куди б я не впала, мене завжди спіймають і підтримають. Коли я беру участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях, за мене тримають кулачки всі мої рідні й друзі. Вони щиро радіють, коли я займаю призові місця. Моя перемога — це і їх перемога також. Тож, на мою думку, проста підтримка й розуміння близької людини — це вже щастя.
По-друге, щасливий той, кому до ншим приносить щиру радість, а не почуття обов’язку, яке обтяжує й пригнічує. Якщо ти щиро хочеш зробити людям добро, то в тебе обов’язково все вийде. Але якщо ти робиш це лише для того, щоб перед іншими показати себе доброю людиною, але в душі в тебе немає цих почуттів, то навряд чи твій добрий вчинок буде дійсно корисним.
Інколи трапляється так, що людина свою провину хоче спокутувати тим, що приноситиме людям щастя й добро. Так робив герой повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» Сашко, який одного дня вирішив, що хоче робити лише добрі вчинки. Він скидав шапку перед перехожими й вітався з ними, цим самим ніби компенсуючи свої маленькі дитячі прогріхи. Але одного дня Сашко з батьком вчиняють справді хоробрий і благородний вчинок. На човні вони рятують людей від повені, і Сашко відчуває справжнє піднесення, адже він зробив світ трішки кращим і яскравішим, став маленьким героєм.
Отже, щаслива людина — це та, що своїми вчинками приносить щастя й користь людям, це та, якій приємно бачити усміхнені людські обличчя, яка щиро прагне до добра. Щасливу людину не зламає ніяке зло й кривда, вона й далі допомагатиме людям і приноситиме їм щастя, адже вона знає, для чого живе.
Итинство... Скільки незабутніх років ми проводимо у школі! Школа — наш другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники. Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат. Люблю перерви, на яких можна пограти в м'яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви! Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань... До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краше навчаєшся, тим ти вище по шкалі рейтингу. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається краще вчитися, бути дисциплінованим. У цій сисемі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку у рейтингу. Я люблю свою школу. У ній прекрасні талановиті викладачі. Вони кожного дня сіють зерна своїх знань у наші душі. Через деякий час воно проросте, дасть свої сходи. У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам.
У давні часи люди не вміли вирощувати рослини, тому кочували у пошуках їжї. Згодом навчилися їх вирощувати.
Рослини слугують їжею, є кормом для тварин. Дають кисень та очищують повітря від забруднення. Також рослини є будівельним матеріалом, паливом. Деякі мають лікувальні властивості, їх використовують у косметиці. Щоб прикрасити подвір’я та оселі вирощують декоративні дерева чи квіти у вазонах. Також створюють парки у великих містах. Усього не перелічити. Вирощують не тільки існуючі сорти, селекціонери старанно працюють над виведенням нових.
Рослини приносять багато користі. Неможливо уявити наше життя без них, тому люди вирощують рослини
По-перше, якщо ти ощасливив кількох людей, твоє життя вже не можна назвати пустим і даремним. Але як робити щасливими інших? Не обов’язково дарувати дорогі подарунки чи возити на дорогі курорти своїх близьких. Щастя — це не лише матеріальні речі. Досить сказати мамі, що ти її любиш, і що ти вдячний за те, що маєш таку родину. Досить лише того, щоб твої близькі знали, що ти поруч, що ти завжди готовий до м і підтримати. Коли в людини є надійна опора, вона вже щаслива.
Наприклад, члени моєї родини завжди підтримують один одного. Що б не трапилось, я знаю, що мене оточують надійні люди, і, куди б я не впала, мене завжди спіймають і підтримають. Коли я беру участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях, за мене тримають кулачки всі мої рідні й друзі. Вони щиро радіють, коли я займаю призові місця. Моя перемога — це і їх перемога також. Тож, на мою думку, проста підтримка й розуміння близької людини — це вже щастя.
По-друге, щасливий той, кому до ншим приносить щиру радість, а не почуття обов’язку, яке обтяжує й пригнічує. Якщо ти щиро хочеш зробити людям добро, то в тебе обов’язково все вийде. Але якщо ти робиш це лише для того, щоб перед іншими показати себе доброю людиною, але в душі в тебе немає цих почуттів, то навряд чи твій добрий вчинок буде дійсно корисним.
Інколи трапляється так, що людина свою провину хоче спокутувати тим, що приноситиме людям щастя й добро. Так робив герой повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» Сашко, який одного дня вирішив, що хоче робити лише добрі вчинки. Він скидав шапку перед перехожими й вітався з ними, цим самим ніби компенсуючи свої маленькі дитячі прогріхи. Але одного дня Сашко з батьком вчиняють справді хоробрий і благородний вчинок. На човні вони рятують людей від повені, і Сашко відчуває справжнє піднесення, адже він зробив світ трішки кращим і яскравішим, став маленьким героєм.
Отже, щаслива людина — це та, що своїми вчинками приносить щастя й користь людям, це та, якій приємно бачити усміхнені людські обличчя, яка щиро прагне до добра. Щасливу людину не зламає ніяке зло й кривда, вона й далі допомагатиме людям і приноситиме їм щастя, адже вона знає, для чого живе.