як можна з користю проводити вільний час, щоб потім не жалкувати?
я вважаю, що вільний час потрібно проводити з користю. ви спитаєте чому? відповідь проста, час проведений з користю, це зробити всі плани, батькам, присвячувати кожну хвилинку батькам чи знайомим.
на підтвердження своєї думки, аргументом може бути по-перше, ми не цінуємо свій час, тому марно проводим його в пусту. по-друге, кожна хвилина нашого часу, це життя, запорука майбутнього цінування.
отже, можна зробити висновок, що все в нашому житті, швидко промайне, і ми не побачимо як станемо зовсім іншими, старими чи навпаки батьками. час-це життя, і ми не повинні його втрачати марно!
відповідь:
що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку.
особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити.
як же зробити людину щасливою? напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому.
я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення.
пояснення:
зараз про нашу Україну знають у кожному куточку світу, Сьогодні часто можна почути, що наша країна ще дуже молода. Дещо дивно звучать такі слова, адже Україна має тисячолітню державну історію, яка сягає ще часів Київської Русі. Однак таке твердження все ж таки слушне, бо можливість по-справжньому творити власну державу українці вибороли менше двадцяти п"яти років тому, коли було проголошено незалежність України. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, а проте, отримавши таку бажану свободу, ми просто не знаємо, що з нею робити. У часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила, Україна, розривається щонайменше між трьома полюсами: приєдналася до Європейської Спільноти, подружитися з Америкою. У період, коли національна економіка спромоглася вийти на світовий рівень, урядовці виступають проти
вступу України до Світової організації торгівлі.