Борщ — одна з найпоширеніших перших страв української кухні. До його складу входить багато різноманітних продуктів. Моя мама часто варить борщ, а я люблю гати і допомагати їй. Перед приготуванням мама миє руки та одягає фартух. Спочатку вона готує бульйон. Дрібно нарубані кістки варить дві години, додає м'яса і продовжує варити до готовності. Зварене м'ясо нарізає порціями, а бульйон відціджує. Очищені і помиті буряки мама шаткує соломкою, солить, збризкує оцтом, змішує, кладе у каструлю, додає жиру, томатного соусу, цукру, тушкує до готовності. Потім злегка обсмажує на свинячому салі цибулю, моркву, петрушку. На кухні уже так смачно пахне, аж слинка тече. У проціджений бульйон мати кладе нарізану дольками картоплю, доводить до кипіння, додає нарізану соломкою капусту і варить 10-15 хв. Після цього кидає в бульйон тушковані буряки, злегка підсмажує разом з цибулею нарізані свіжі помідори, гіркий і запашний перець, лавровий лист, підсмажене і розведене водою борошно. Потім дає 5 хвилин покипіти, заправляє товченим часником, доводить до кипіння і дає настоятись 10 хвилин. Нарешті борщ готовий. Настає обід. Подаючи борщ на стіл, мама у кожну тарілку кладе шматочок вареного м'яса, сметани і посипає зеленню петрушки і кропу. Сім'я із задоволенням смакує улюблену страву. Який смачний борщ!
Давнє прислів'я говорить: "Хто мови цурається, хай сам себе стидається" - і я повністю згоден з ним, адже без мови немає народу. Моя рідна мова - українська. І я дуже пишаюся, що маю змогу говорити нею, адже це наймилозвучніша мова у світі. Не знаю я іншої такої, солов'їної, рідної, красивої, з таким словниковим запасом. Я вважаю, що бути українцем і не розмовляти своє мовою соромно. Хіба ж можна жити на Україні і не любити мови? Якщо ж ви вважаєте, що розмовляти на українській не престижно чи не модно, то мені вас шкода, адже саме українська мова, на мою думку, є найпрестижнішою. Бо саме українською розмовляли видатні діти України Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка і інші..Бо ж саме на українській мові написані тисячі віршів, пісень, поем. Тому саме не розмовляти на українській соромно, а не розмовляти. Отже, для мене моя мова найкраща і наймилозвучніша, і буду робити все аби вона надалі процвітала.
Цей фразеологізм походить із легенди, міфа, казки, - можна назвати як забажається, - які є у великої кількості різних народів. Зветься він по-різному, але суть одна - існує начебто десь дивовижний птах, якому даровано безсмертя. І тільки сам він періодично сам себе спалює, а потім знову народжується із власного попелу. Таким зворотом користуються у випадках, коли хочуть сказати про здатність людини почати все заново, після всіх втрат чи негараздів зробити новий старт. Це якщо у простенькому сенсі. З філософської точки зору символ Фенікса значить нескінченність якогось циклу, воскресіння із попелу, перевагу духовного над тілесним.
Моя мама часто варить борщ, а я люблю гати і допомагати їй.
Перед приготуванням мама миє руки та одягає фартух. Спочатку вона готує бульйон. Дрібно нарубані кістки варить дві години, додає м'яса і продовжує варити до готовності. Зварене м'ясо нарізає порціями, а бульйон відціджує. Очищені і помиті буряки мама шаткує соломкою, солить, збризкує оцтом, змішує, кладе у каструлю, додає жиру, томатного соусу, цукру, тушкує до готовності. Потім злегка обсмажує на свинячому салі цибулю, моркву, петрушку. На кухні уже так смачно пахне, аж слинка тече.
У проціджений бульйон мати кладе нарізану дольками картоплю, доводить до кипіння, додає нарізану соломкою капусту і варить 10-15 хв. Після цього кидає в бульйон тушковані буряки, злегка підсмажує разом з цибулею нарізані свіжі помідори, гіркий і запашний перець, лавровий лист, підсмажене і розведене водою борошно. Потім дає 5 хвилин покипіти, заправляє товченим часником, доводить до кипіння і дає настоятись 10 хвилин.
Нарешті борщ готовий. Настає обід. Подаючи борщ на стіл, мама у кожну тарілку кладе шматочок вареного м'яса, сметани і посипає зеленню петрушки і кропу.
Сім'я із задоволенням смакує улюблену страву. Який смачний борщ!