Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі.А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру.
Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній землі з'являються перші проліски. Це маленькі, ніжні та тендітні квіти, але які ж вони сильні та витривалі! Проліски не бояться пробиватися крізь залишки снігу, назустріч сонцю. Вони не бояться також весняних приморозків.
Скоро землю знову прикрасить шовковий килим з м'якої трави. А на сонячних лісових галявинах виростуть справжні розсипи різнокольорових квітів. Це яскраво-жовті примули, лілові крокуси, голубі дзвіночки, червоні дикі тюльпани. А слідом за ними білим або рожевим кольором зацвітуть деякі лісові дерева та кущі. Наприклад, дикі яблуні, вишні та груші, глід та бузина.
Навесні ліс сповнений заливистих та дзвінких пташиних голосів. Лісові птахи шукають собі пару, в'ють затишні гніздечка. Весна - це час весіль для лісових мешканців. Навіть змії, і ті святкують свої зміїні весілля. Навесні змії дуже злі та не полюбляють, коли їм заважають. У цей час потрібно ходити лісовими стежками обережно, щоб ненароком не наступити на змію, яка гріється де-небудь на сонечку.
Весняний ліс ошатний та світлий. Прогулянка ним – це справжнє задоволення.
Напевно, кожен з нас полюбляє весну за її свіже повітря та зелень лісів. Навесні ліси стають зовсім іншими, вони оживають, зеленіють, розпускають свої соковитозелені гілки та стають притулком для багатьох птахів. Шелест листя наповнює ліс особливою загадковістю та силою. Опиняючись посеред весняних дерев, ти насолоджуєшся їхньою красою та набираєшся нових сил разом з ними. Ще декілька тижнів і дерева почнуть цвісти та наповнювати ліс майже медовим запахом живої природи. Десь почає стукати дятел і ти оглядаючись шукаєш його серез височенних дубів та ялинок. Навесні ліс зовсім по-іншому існує, аніж в інші пори року, він виграє барвами та променями сонця. Напевно,кожен із нас повинен побувати у такій казці під назвою "Весняний ліс".
Гопак під шибеницею Це був козак. І не просто козак, а козацюга, козарлюга, козачище! Стоячи на під шибеницею, він ворушив вусом і дивився на небо. Тим часом суддя почав читати вирок. З вироку стало ясно, що козак Іван Перехрест присуджений до смертної кари. Возний підступив до козака та спитав, чи має той останню волю. «Чом би не мав! Гопака хочу вдарити перед смертю!» — відказав, не роздумуючи довго, Перехрест. «Попросив би люльку викурити, — промовив війт. — Усе б смерть трохи відсунулася. Тому всі й просять люльку перед стратою...» Утечі ніхто не остерігався, бо все навколо було обставлено сторожею так, що й миша не Тому суддя дозволив Перехрестові гопак. Козак поставив чобіт на підбор угору носком, тоді легко пристукнув підбором, потім стрибонув, ударивши обома ногами, і пішов колом. Раптом, злетівши у високому стрибку, козак ударився об поміст і... щез! Він зник нечутно й дивно, ніби його звіяло вітром, змило дощем чи спалило вогнем небесним. Кат помацав краї дощок і сказав, що дошки знизу підпиляні. А Перехрест був уже в лозах над річкою, проскочивши до берега давнім підземеллям. Із засідки йому назустріч випорснули бойові побратими. Два з половиною століття не змогли потьмарити яскравості барв цієї історії, тому що безсмертні людська волелюбність і мужність. Тому що нічого в світі немає над волю й вірне побратимство. Через те й безсмертна наша історична пам'ять.
Свято для найдорожчих людей на світі. Напередодні 8-го березня в школі №13 відбулось свято з нагоди Міжнародного жіночого дня. Учні 6-Д та 7-А класів самостійно підготували насичену й цікаву програму заходу. Хлопчачий гурт під назвою "Дзвонярі" віртуозно зіграли три чудові ліричні композиції з кобзарськими лейтмотивами. А дівчата співали народні пісні про матерів - найдорожчих людей на світі. Кульмінацією свята стало театралізоване дійство за участю учнів обох класів за написаним ними самими сценарієм. Вистава була присвячена жінкам-вчителям і знайшла щирий теплий відгук в серцях наших педагогів. "Ми щасливі, що можемо так висловити свою повагу і любов до наших мам, бабусь і вчительок! " - поділилась враженнями від свята одна з його учасниць й головна постановниця - учениця 7-А класу Ганна Герман. Вона додала, що 8-ме березня - це добра нагода взяти на себе частину жіночих щоденних зобов"язань. Однак добре було б, щоб наша до дорослим не обмежувалась лише святами, - підкреслила дівчинка.
Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі.А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру.
Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній землі з'являються перші проліски. Це маленькі, ніжні та тендітні квіти, але які ж вони сильні та витривалі! Проліски не бояться пробиватися крізь залишки снігу, назустріч сонцю. Вони не бояться також весняних приморозків.
Скоро землю знову прикрасить шовковий килим з м'якої трави. А на сонячних лісових галявинах виростуть справжні розсипи різнокольорових квітів. Це яскраво-жовті примули, лілові крокуси, голубі дзвіночки, червоні дикі тюльпани. А слідом за ними білим або рожевим кольором зацвітуть деякі лісові дерева та кущі. Наприклад, дикі яблуні, вишні та груші, глід та бузина.
Навесні ліс сповнений заливистих та дзвінких пташиних голосів. Лісові птахи шукають собі пару, в'ють затишні гніздечка. Весна - це час весіль для лісових мешканців. Навіть змії, і ті святкують свої зміїні весілля. Навесні змії дуже злі та не полюбляють, коли їм заважають. У цей час потрібно ходити лісовими стежками обережно, щоб ненароком не наступити на змію, яка гріється де-небудь на сонечку.
Весняний ліс ошатний та світлий. Прогулянка ним – це справжнє задоволення.