Учні 4 класу вирішили підготуватись до зустрічі птахів.І ось як вони це робили: Катерина і Мишко робили годівниці з бляшанок і пластикових пляшок.Дмитро і Назар робили годівниці з дерева і фанери.А дівчата в кінці зими почали купувати різне зерно та крупи. Ще взимку вони вішали годівниці на дерева біля школи і своїх будинків.Синиці і горобці з радістю ласували салом і хлібом. А коли прийшла весна,учні з нетерпінням чекали птахів,і коли перші птахи прилетіли на подвір'я школи всі закричали "-Ура!".А за їхні старання вчителька поставила всім дванадцять балів,і всі були раді,і діти,і птахи.
Твір-роздум про природуНедарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.
Катерина і Мишко робили годівниці з бляшанок і пластикових пляшок.Дмитро і Назар робили годівниці з дерева і фанери.А дівчата в кінці зими почали купувати різне зерно та крупи.
Ще взимку вони вішали годівниці на дерева біля школи і своїх будинків.Синиці і горобці з радістю ласували салом і хлібом.
А коли прийшла весна,учні з нетерпінням чекали птахів,і коли перші птахи прилетіли на подвір'я школи всі закричали "-Ура!".А за їхні старання вчителька поставила всім дванадцять балів,і всі були раді,і діти,і птахи.