Весна. Біло-синє небо прихилило голову перед буйним цвітінням природи. Здається, на землі не залишилося жодного сухого кущика чи травинки. Кольорами веселки виграє роса. Кра сиза, прозора вона вабить свіжістю й пахне всяким зелом: м'ятою, чебрецем, ромашковим цвітом, медовою кульбабою та бузком.
Сади вже доцвіли, лиш де-не-де яблуні, одягнені в блідо-рожеві сукні, дарують пелюсткову круговерть. Блакитними очима дивиться мені в очі невеликий ставочок, порослий молодим очеретом. Десь-то подає голос лелека, мабуть освічується лелеці у коханні.
Стоять над водою верби, запнуті зелененьким листям. Здається, вони чують сплески пісень жайворонків у піднебессі, прислухаються до кування зозулі десь за гаєм і чекають весняних концертів неперевершених співаків солов'їв. Бджоли, джмелі, оси, мурахи метелики - все живе зібралося пити п'янкий сонячний нектар, від задоволення гуде та тріпоче крильцями та лапками.
Квіти навколо схожі на дитячий калейдоскоп: вони щохвилини змінюються, звеселяючи нас неймовірним багатством палітри. Навколо духмяний, утворений із безлічі складників, аромат.
Надвечір барви пом'якшуються, повітря трохи холоднішає, день стихає. Але ось із куща ліщини долітає таке знайоме тьохкання солов'я.
1. Правильним є твердження:
а) прийменник виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні;
2. Словосполучення, до складу якого входить прийменник:
б) росла край села;
3. Разом пишеться прийменник:
б) зверх;
4. Окремо пишеться прийменник:
а) з приводу;
5. Рядок, у якому до складу всіх словосполучень входять похідні прийменники:
б) сидіти край столу, посадити коло тину;
6. Рядок, у якому прийменник разом з іменниковою формою вказує на місце дії:
в) висіти над столом, співати біля хати.
7. Рядок, у якому допущено помилку в правописі прийменників:
а) посеред, з-поміж, не зважаючи на, задля;
8. Рядок, у якому словосполучення побудовані правильно:
а) гуляти містом, іспит з історії;
9. Рядок, у якому містяться сполучники сурядності:
а) і, ні-ні; бо; а;
10. Рядок, у якому всі сполучники складні:
а) тому що; для того щоб; тимчасом як; так що;
11. Рядок, у якому всі сполучники пишуться разом:
б) неначеб, мовбито, нібито, теж;
12. Речення, у якому сполучник з’єднує однорідні члени:
а) На ньому старий кашкет, полатаний кобеняк і старі чоботи. (У. Самчук)
