Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Є такий вислів: “Краса врятує світ”. А я б хотіла його змінити: “Доброта врятує світ”. Мені здається, що найголовніша якість в людині – це доброта.
Ще в садку я грала з подружками, які ділилися своїми іграшками і я ділилася з ними. Нам було цікаво разом. А були й такі хлопчики, які забирали іграшки, ламали їх. Напевно, не було в них доброти. І інші діти плакали через них.
Адже коли людина добра, вона приносить радість іншим, а зла людина приносить тільки сльози і засмучення.
Коли я знайомлюся з іншими людьми, я дивлюся, чи добрі вони. Людина може мати гарну зовнішність або бути найрозумнішою, але якщо вона зла, я б не хотіла мати такого друга. Адже добра людина ніколи не кине тебе в біді.
Вона завжди протягне тобі руку до наш світ стає яскравішим і світлішим від таких людей і від їхніх добрих справ.
Світ без добра – це не світ. Тому що людина не може жити без добра, без посмішок, які дарують діти, без радості і веселого сміху. Життя без добра буде жорстоким, злим і нудним.
Добра людина не пройде байдуже повз бездомної собаки чи кошеняти, обов’язково
погодує. І навіть якщо у нього нічого немає з їжі, він приголубить тварину, тому що і тваринам в першу чергу потрібна ласка, турбот і увага потрібно намагатися все помічати. Наприклад, стоїть бабуся на перехресті і не може перейти дорогу. Треба ж їй до Бо старі люди стають як діти. От за дітьми доглядають мами і тата, а за людьми похилого віку хто? Ми зростаємо і повинні допомагати їм, тому що ми теж будемо колись як вони. І ще дуже важливо робити добрі справи і не чекати, що тобі щось дадуть за це, потрібно робити так, від душі.
І світ так влаштований: ти робиш добро, і добро до тебе повертається, ти здійснюєш зло, і воно до тебе повертається. Наш світ дуже мудрий. Треба жити і ставитися до всіх так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе. І якщо ми будемо намагатися бути добрішими, то й люди і весь світ навколо нас буде таким же добрим і усміхненим.
Робити добро – це так Так що, люди, робіть добро, і воно до вас повернеться!
Объяснение:
Скажіть, дівчата, ви сьогодні ідете у кіно?
Напевно, так)