Привет! Конечно, я могу быть твоим школьным учителем и объяснить тебе про простой глагольный сказуемый с глаголом "бути" (быть) в предложении.
Прежде всего, давай разберемся, что такое глагольный сказуемый. Глагольный сказуемый - это часть предложения, которая содержит глагол и описывает действие или состояние подлежащего (то, о чем говорится в предложении).
В первом предложении "вечір був чарівний, зоряний, пісенний", есть простой глагольный сказуемый "був". Этот глагол показывает, что вечер имел определенные свойства - он был чарующим, звездным и песенным. В этом предложении глагол "бути" (быть) обозначает наличие или состояние, также известное как копула.
Во втором предложении "цього разу він був одягнений аж надто пишно", глагол "був" (был) также является простым глагольным сказуемым и описывает состояние подлежащего. В этом случае он означает, что "он был одет очень пышно".
В третьем предложении "біля мосту й справді було стовпотворіння", также используется глагол "було" (было) в простом глагольном сказуемом. Он указывает на наличие определенного события или состояния, в данном случае - "было скопление людей у моста".
В последнем предложении "толя був син хазяїна того будинку, де вони жили", глагол "був" (был) также используется в качестве простого глагольного сказуемого. Он описывает связь между Толей и хозяином дома, в котором они жили. Он говорит нам, что "Толя был сыном хозяина того дома, где они жили".
Надеюсь, я смог разъяснить тебе, что такое простой глагольный сказуемый с глаголом "бути" (быть) в предложении. Если у тебя еще остались вопросы, не стесняйся задавать!
1. А) верб[з]я, кур[з]йозний, тьм[з]яний - Апостроф треба писати на місці пропуску в слові "верб[з]я" для позначення втрати звуку [з].
Б) моркв[з]яний, розз[з]явити, цв[з]яшок - Апостроф треба писати на місці пропуску в слові "моркв[з]яний" для позначення втрати звуку [з].
В) дзв[з]якнути, ін[з]єкція, різдв[з]яний - Апостроф треба писати на місці пропуску в слові "дзв[з]якнути" для позначення втрати звуку [з].
Г) дво[з]ярусний, різьб[з]яр, Лук[з]янович - Апостроф треба писати на місці пропуску в слові "дво[з]ярусний" для позначення втрати звуку [з].
Д) духм[з]яний, присв[з]ята, прим[з]ятий - Апостроф треба писати на місці пропуску в слові "духм[з]яний" для позначення втрати звуку [з].
2. А) рел[з]єф, міжгір[з]я - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
Б) з[з]їсти, пів[з]яблука - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
В) присв[з]ятити, сім[з]ї - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
Г) сер[з]йозний, об[з]єкт - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
Д) люб[з]язна, конс[з]єржка - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
3. А) п[з]ять відсотків, б[з]юджетний кодекс - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
Б) розпочинати кар[з]єру, св[з]яткові заходи - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
В) кишеньковий комп[з]ютер, розв[з]язати рівняння - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
Г) зар[з]яджати батарею, громадянське об[з]єднання - Апостроф треба писати на місці обох пропусків для позначення втрати звуку [з].
4. А) пів[з]яблука, марнослів[з]я, скип[з]ятити, без[з]ініціативний - Апостроф треба писати на місці всіх пропусків для позначення втрати звуку [з].
Б) львів[з]янин, підрум[з]янений, з[з]являтися, ф[з]юзеляж - Апостроф треба писати на місці всіх пропусків для позначення втрати звуку [з].
В) подвір[з]я, пан[з]європейський, р[з]яжанка, трав[з]янистий - Апостроф треба писати на місці всіх пропусків для позначення втрати звуку [з].
Г) торф[з]яний, між[з]ярусний, кон[з]юнктура, дев[з]яносто - Апостроф треба писати на місці всіх пропусків для позначення втрати звуку [з].
