Я вважаю, що проблема природи зараз займає одне з найважливіших місць у нашому житті. Тому так гостро перед усім людством і перед кожним з нас зокрема постає питання захисту природи, бережливого ставлення до її ресурсів. Багато письменників і художників торкаються теми природи.Вони із надзвичайною майстерністю змальовують кожний її звук, кожний подих вітру і промінь сонця. Мені дуже подобається ходити з друзями до лісу, у походи, їздити на море. Але я слідкую завжди, щоб після нашого відпочинку все довкола залишалося чистим. Тому кожного разу я прибираю за собою.Одного разу у своєї бабусі ми з батьком посадили горіх. Він вже величенький і цього року дав перші плоди — маленькі горішки. Але для мене вони були смачнішими за всі горіхи світу.
Одного разу найбільш заздрісний звук став думати-гадати, як би провчити Голосні звуки. Він звернувся по до до свого брата. зібрали брати на збори усі звуки. Звук почав говорити, що Голосні зазналися, нескромно себе поводять. Звук почав суперечку з Голосними. Усі звуки стали сваритися. Найбільш чутливий звук сказав обережно: «Облиште суперечку. Якщо приголосні такі горді, хай обходяться без нас. Ви нас образили, тому ми покинемо вас». Не стало Голосних у царстві. Перестали співати пісні. По-іншому стали говорити, не могли порозумітися між собою. Сумно стало жити. На третій день після цієї пригоди до цариці Фонетики приїхала сестра Орфоепія. Вона була обурена, коли почула, як розмовляють у царстві її сестри. «Це ж сором на цілий світ! Я не можу гостювати у такому царстві»,- сказала Орфоепія на прощання…
Григорій Многогрішник– головний герой роману І. Багряного «Тигролови». Він «нікому не відомий, гордий нащадок першого каторжанина Сибіру, правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного», «гордий сокіл, безумний сміливець», як говорить про нього автор. «Юнак - 25 літ, русявий, атлет, авіатор тчк... Суджений на 25 років тчк... На ймення - Григорій Многогрішний» - такі прикмети подаються про нього після втечі.
Григорій «мав голіафську силу, навіть підпливлий кров'ю, навіть в рядні ношений. Перше вони могли повалити його лише вчотирьох». Григорій виявився людиною «зборканої, але не зламаної і не упокореної волі, що проривався зі стиснених щелеп».
Його попутчики в «ешелоні смерті» будуть пам’ятати про нього, як «про того "диявола", про того юнака, на двадцять п'ять літ каторги приреченого, що переступив "трибунал" і вистрибнув у смерть зі скаженого поїзда», «того, хто не здався, хто лишився таки там. Образ, як символ непокірної і гордої молодості, символ тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни...»
Багато письменників і художників торкаються теми природи.Вони із надзвичайною майстерністю змальовують кожний її звук, кожний подих вітру і промінь сонця. Мені дуже подобається ходити з друзями до лісу, у походи, їздити на море. Але я слідкую завжди, щоб після нашого відпочинку все довкола залишалося чистим. Тому кожного разу я прибираю за собою.Одного разу у своєї бабусі ми з батьком посадили горіх. Він вже величенький і цього року дав перші плоди — маленькі горішки. Але для мене вони були смачнішими за всі горіхи світу.