Моя сім’я невелика, але дуже міцна і дружна. У нашій родині всі люблять і поважають один одного. Нас п’ятеро осіб: мама, тато, бабуся, брат і я. У кожного з нас в сім’ї особлива роль.
Ось, наприклад, мама стежить за порядком у будинку: щоб усі були ситі, одягнені по погоді, щоб все було на своїх місцях. Всім відомо, що на землі немає ближче і рідніше людини, ніж мама. Мою маму звати Світлана Олександрівна. Вона — перекладач, а до цього працювала в школі вчителем англійської мови. Моя мама добра, розумна і красива! Вона завжди прийде на до підкаже, як правильно вчинити, пошкодує, підтримає, але може і насварити, якщо що накоїв. Вона дуже мене любить, і я теж її люблю.
Федько — син бідного робітника друкарні. Поведінка і риси характеру героя: непосидючий, сильний , відкритий , впертий, стійкий, правдолюб, шанує батька, спритний. Характеристика
Федько-халамидник — заводій, дитячий «отаман».Федько любить влаштовувати ризикові розваги, дражнити сусідських хлопців. Скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості й тієї надійності, яка, власне, й робить його ватажком! В оповіданні «Федь-ко-халамидник» важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психологічний сюжет.
Федько в Толю, а розплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків, та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг.
Родина – це святе, це твоя сила, це твій захист та надії, це твоя віра й прагнення, це твоя фортеця. Це ті люди, що будуть з тобою впродовж твого життя, йтимуть поряд, триматимуть за руку, підставлятимуть плече.Моя родина невелика, але міцна та дружня. Ми звикли підтримувати один одного: коли знаходимося на відстані, обов’язково телефонувати, коли хтось хворіє, то майже цілодобово чергувати біля ліжка, коли комусь потрібна підтримка, то приходити на поміч незважаючи на відстань.На свята ми завжди збираємося разом, до нас приїжджають родичі: дідусі, бабусі, дядьки та тітки зі своїми дітьми. Накриваємо великий стіл, готуємо багато різних смачних страв. А коли сідаємо всі за стіл, починаємо жартувати та розказувати історії з життя. Я люблю свою родину за те, що в ній немає місця сваркам та розбрату, егоїстичності та заздрості. Бабусь та дідусів шануємо, а коли вони не можуть приїхати до нас, ми знаходимо час, щоб відвідати їх, привезти їм чогось смачненького.Слід розрізняти поняття сім’я та родина. Бо сім’я – це твої тато й мама, рідні брати й сестри. А родина – це усі родичі, що пов’язані з тобою кровним зв’язком.
Ось, наприклад, мама стежить за порядком у будинку: щоб усі були ситі, одягнені по погоді, щоб все було на своїх місцях. Всім відомо, що на землі немає ближче і рідніше людини, ніж мама. Мою маму звати Світлана Олександрівна. Вона — перекладач, а до цього працювала в школі вчителем англійської мови. Моя мама добра, розумна і красива! Вона завжди прийде на до підкаже, як правильно вчинити, пошкодує, підтримає, але може і насварити, якщо що накоїв. Вона дуже мене любить, і я теж її люблю.