Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
1. Проїжджаючи повз станцію, батько звернув увагу на постать, чимось наче йому знайому. 2. Читаючи роман, я хотів, щоб закохані все ж зосталися разом. 3. Прочитавши його сумну сповідь, я не вірив, що не могло статися інакше. 4. Коли він повернувся зі школи, його радісно зустрів собака. 5. Неподалік стояв батько, дивлячись на темну хмару, що насувалася на село. 6. Коли я вийшов з лекцій, надворі стало вже поночі. 7. Навчавшись в університеті, він залишався для мене кращим другом. 8. Коли я повернувся додому, у мене знову з'явився добрий настрій. 9. Якщо ти будеш повторювати за вчителем, тобі запам'ятається добра вимова. 10. Читаючи твір, я відчуваю гордість за свій народ.
