Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось темно стає у грудях, коли згадуєш подвір'я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку .— від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким килимом, на якому бурюкалися ми, діти. А піднімеш голову вгору — налиті кетяги винограду. Ледь прибиті ранковою памороззю, яка стікала вдень прозорою краплею, виноградні грона здавалися прозорими, навіть насіння проступало крізь блідо-рожеву оболоночку і манило дитячу уяву. Тоді татко брав мене на руки, підіймав угору і я діставав губами стиглі виноградинки. А на дверях, притулившись до одвірка, стояла мама й удавано сердилася, побачивши моє замурзане личко. А потім ми всі весело сміялись. Навесні батько обрізав лозу — і подвір'я світлішало, щоб уже в травні зазеленіти знов.
Наш будинок був розташований на околиці селища й одним боком дивився на байрак. А на іншому боці яру височіли багатоповерхові будинки. Наш невеликий провулочок складався з одноповерхових будиночків приватної забудови і був невеличким острівцем краси і гармонії посеред великого гамірного міста.
Текст про мрію влітку відпочити в Карпатах пропоную скласти так: Я мрію влітку побувати в Карпатах. Там би я з радістю побував на полонині. На полонині я б дізнався про особливості життя людей в горах, спробував би козячий сир та інші молочні продукти. А ще я б хотів побувати на Говерлі. З висоти пташиного польоту я б насолоджувався неймовірної краси краєвидами. Карпати - чарівне місце, де відпочиває душа. Я вважаю, що саме у горах ти по-справжньому відчуваєш свою єдність з природою. Щиро сподіваюсь, що моя мрія здійсниться.
