1. Знайдіть речення зі складеним іменним присудком:
в) Карпо був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем
2. Знайдіть речення з присудком, поставленим в однині:
г) Гримнуло кілька пострілів (М. Коцюбинський).
3. Знайдіть речення з присудком, поставленим у множині:
6) А в хату ввалилися кілька німців та гайдамаків (А. Головко);
4. Знайдіть речення, в якому іменна частина складеного присудка виражена іменником:
в) І нехай наше життя буде чудесною піснею(І. Цюпа);
5. Знайдіть речення, в якому іменна частина складеного присудка виражена дієсловом у неозначеній формі:
6) Жити - значить боротися, діяти, можливо, помилятися, падати, вставати, щоб знову
6. Знайдіть речення, в якому іменна частина складеного присудка виражена прикметником:
а) Тоді Десна була глибокою і бистрою (О. Довженко);
7. Знайдіть речення, в якому підмет і присудок виражені називним відмінком іменника:
6) Сім мінус три - чотири;
8. Знайдіть речення, в якому підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова:
в) Вік звікувати - не в гостях побувати (Нар. тв.)
9. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком ставиться:
6) Я - дочка свого народу, всю красу свою і вроду лиш йому, йому віддам (П. Тичина);
10. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком ставиться:
а) Мій поклик - праця, щастя і свобода (І. Франко);
11. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком не ставиться:
в) Усе життя як пісні передмова (А.Малишко);
12. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком не ставиться:
а) Благословенна в болях ран степів широчина бездонна (М. Рильський);
Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти (І. Жиленко).
Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (П. Тичина)
складаються кожне з двох простих двоскладних речень (синтаксичні центри — я люблю, діти зростають, це не дивно, ми устаєм).
У двоскладному реченні якийсь головний член може бути пропущений, але він легко встановлюється з контексту або ситуації. Наприклад, у реченні Ранні пташки росу п'ють, а пізні сльози ллють (Нар. творчість) у другій частині немає підмета, але він домислюється з контексту: пізні пташки сльози ллють. Поза контекстом такі речення незрозумілі. Отже, ці два речення двоскладні неповні.
Іноді присудок у реченні може бути відсутній, і не відчувається потреби в ньому — він, так би мовити, самоочевидний, тобто випливає зі змісту самого речення: А тут і Чіпка в хату (Панас Мирний).
Найчастіше це трапляється в описах та ремарках: Село. Управоруч хата, навкруги город, заплетений лозою; в городі біля хати, з причілку, квітки, соняшники і маленька верба (М. Кропивницький). У таких реченнях є обставини місця (що стосуються присудків), а самі речення констатують переважно розміщення або пересування когось або чогось у просторі. До наявних у них підмета і обставини легко домислюється присудок: ворота й хвіртка стоять, найдорожче й найважче чекає, Чіпка заявився, хата стоїть, город Розкинувся, квітки, соняшники і верба ростуть.
Ці речення, також двоскладні неповні. За тим, як співвідноситься зміст висловлювання з дійсністю, як уявляється в ньому носій дії, стану або змінної ознаки і чи взагалі уявляється, двоскладні речення можна поділити на особові, неособові та безособові.
Особові й неособові двоскладні речення за структурою однакові. Різняться вони між собою лише реальним значенням підмета.