Я дуже часто люблю визирати зі свого віконечка. І влітку, і взимку я роблю собі чай, щоб повністю поринути в прекрасну атмосферу. Зараз надворі осінь. Я, як зазвичай, вирішила поглянути у вікно. Яка краса! Алея перед домом стала яскравою - дерева змінили своє зелене вбрання. Тепер я бачу жовті, багряні, червоні листочки. Як же це прекрасно!
Маленькі дітлахи порпаються з листям, роблять віночки. Всі щасливі та усміхнені. Перед домом, на майданчику, як завжди чимало людей. Молоді мами з дітками катаються на гойдалках та гірках. Всім весело. Трохи далі я бачу клумбу, якою опікується моя сусдіка Марина Іванівна. Осінні квіті вражають своєю яскравістю. За моїм вікном вирує життя - час і мені вирушати на прогулянку.
Як я ставлюся до люлей літнього віку? як і багато інших людей мого віку, я ставлюся до них з повагою. це наще минуле, їх не можна не поважати! скільки в них знань та мудрості. адже бувають такі люди , щ без поваги ставляться до любей які старші за їх. ці люди без ніякого виховання, та без совісті. батьки які не дали своїм дітям правильного виховання, винні не менше за своїх дітей. я зневажаю таких людей, біьше того, я засуджую таку поведінку. всі літні люди гідні поваги. я ставлюся до літніх людей шанобливо. вони минуле покоління ,яке потребує турботи.
Твір-опис "За вікном" пропоную скласти так:
Я дуже часто люблю визирати зі свого віконечка. І влітку, і взимку я роблю собі чай, щоб повністю поринути в прекрасну атмосферу. Зараз надворі осінь. Я, як зазвичай, вирішила поглянути у вікно. Яка краса! Алея перед домом стала яскравою - дерева змінили своє зелене вбрання. Тепер я бачу жовті, багряні, червоні листочки. Як же це прекрасно!
Маленькі дітлахи порпаються з листям, роблять віночки. Всі щасливі та усміхнені. Перед домом, на майданчику, як завжди чимало людей. Молоді мами з дітками катаються на гойдалках та гірках. Всім весело. Трохи далі я бачу клумбу, якою опікується моя сусдіка Марина Іванівна. Осінні квіті вражають своєю яскравістю. За моїм вікном вирує життя - час і мені вирушати на прогулянку.